ARCHITECTURE, CONSTRUCTION
INFORMATION ACTIVITY AS A COMPONENT OF SCIENCE DEVELOPMENT
ВИКОРИСТАННЯ ОБ’ЄМНИХ ГЕОРЕШІТОК ПРИ
ARCHITECTURE, CONSTRUCTION
INFORMATION ACTIVITY AS A COMPONENT OF SCIENCE DEVELOPMENT
скріплених між собою пластикових стрічок, які утворюють в розтягнутому положенні просторову коміркову конструкцію із заданими геометричними поєднаннями і розмірами. Георешітки стійкі до дії ультрафіолетового випромінювання, прісної і солоної води, хімічного впливу ґрунту і агресивних середовищ, крім того, матеріал довговічний, нетоксичний і екологічно безпечний. Такі реншітки розтягують рівномірно по поверхні схилу і кріплять за допомогою Г-подібнихних анкерів. Осередки об'ємної решітки заповнюються грунтом, щебенем або іншим матеріалом [2, 3].
1 – зварні шви; 2 – геосмуги;
А і В – довжина і ширина модуля (А – напрямок розтягування);
А0 і В0 – довжина і ширина пакета;
а й b – розмір осередку по діагоналях в напрямку довжини і ширини;
а1 – розмір сторони осередка; h – висота георешітки (ширина геосмуги)
Рисунок 2 – Загальна схема георешіток в робочому (розтягнутому) стані (а) і транспортному (складеному) стані (б)
Георешітки виготовляють їх з поліпропілену і поліетилену, а принцип дії полягає в зчепленні з осередками георешітки зернистого наповнювача. В результаті міцного зчеплення решітка чинить опір зсуву насипу в горизонтальному напрямку, зміцнюючи тим самим м'який грунт.
ARCHITECTURE, CONSTRUCTION
INFORMATION ACTIVITY AS A COMPONENT OF SCIENCE DEVELOPMENT
Георешітка може експлуатуватися при температурі від мінус 65 °С до 50 °С при впливі ультрафіолетового випромінювання, в умовах контакту з водою, бетоном, грунтом з показником кислотності рН = 4 ÷ 11 [1, 4].
Георешітки застосовують для зміцнення укосів магістралей, узбіч а також для фіксації крутих схилів. Завдяки застосуванню георешітки і наповненню її проникними матеріалами, стійкість схилів до ерозії збільшується. Крім того, всередині осередків решітки утворюється рівень вологості, сприятливий для росту рослинності. Це додатково зміцнює верхній шар грунту і робить поверхню схилів після виконання земляних робіт естетичною [5].
Залежно від передбачуваних умов впливу води на укіс і його закладення при зміцненні укосу георешітками можуть бути використані наступні наповнювачі:
рослинний грунт, мінеральний дискретний матеріал, монолітний мінеральний матеріал [4].
В окремих випадках слід комбінувати наповнювачі: наприклад, осередки георешіток на узбіччі заповнюють щебенем, на поверхні укосу - рослинним ґрунтом, в нижній підтоплюваній частини укосу - монолітним цементобетоном.
При використанні дискретного заповнювача повинні застосовуватися перфоровані георешітки [6].
Для забезпечення дренажу конструкції зміцнення й захисту ґрунту укосу від розмивання застосовують підстилаючий прошарок з нетканого геотекстильного матеріалу, який призначають виходячи з його характеристик і в залежності від матеріалу заповнювача.
Рисунок 3 – Комплексне зміцнення укосу насипу і кювету на основі георешітки із застосуванням у якості заповнювача рослинного грунту з
посівом трав по поверхні укосу (1) і щебеню на узбіччі і в кюветі (2)
Застосування заповнювача з рослинного грунту рекомендується в тих випадках, коли поверхневі потоки тривають не більше 24 год і мають швидкість менше 6 м/с з використанням у якості прошарку нетканого геосинтетичного матеріалу.
Георешітку з великим осередком зазвичай використовують для зміцнення укосів із заляганням менше 1:1,75 і помірною інтенсивністю стоку. Для зміцнення укосів, що мають залягання більше 1: 1,75 або піддаються впливу зосередженого потоку, слід застосовувати георешітку зі стандартним осередком.
Мінімальна висота стінки (глибина осередку) георешітки при використанні в якості заповнювача рослинного грунту становить 7,5 см за умови, що в грунті укосу буде розвиватися коренева система рослин і закладання укосу становить
ARCHITECTURE, CONSTRUCTION
INFORMATION ACTIVITY AS A COMPONENT OF SCIENCE DEVELOPMENT
менше 1: 1,75. Для укосів крутіше 1: 1,75 необхідна глибина осередку повинна бути не менше 10 см. Глибину осередків більше 10 см слід приймати при озелененні укосів насипів з великоуламкових грунтів, а також з однорозмірних пісків які погано піддаються ущільненню.
При проведенні робіт по зміцненню укосів насипів, поверхонь схилів, кюветів і канав з допомогою об'ємних георешіток необхідно попередньо ретельно підготувати поверхню. Поверхня, повинна бути спланована, а ухили - відповідати проектним. Поверхня повинна бути рівною, без видимих різких поглиблень; розмір грудок грунту не повинен перевищувати 5-10 см в діаметрі.
Грунт, який використовується для засипання, повинен бути ущільнений до необхідних значень. Особливу увагу необхідно приділити периферійному закладенні геотекстилю в грунт. Крайові частини геотекстилю повинні бути надійно заанкеровані і присипані грунтом, щоб уникнути затікання поверхневих вод під геотекстиль.
Рисунок 4 – Схема закріпної траншеї
Для укладання георешітки її крайні осередки надягають на анкери, розтягують георешітку в напрямку укосу і закріплюють на протилежній стороні анкерами, сусідні секції також попередньо з’єднують анкерами, після чого виконують остаточне з’єдннання спеціальними скріпками за допомогою степлера в кожному осередку в декількох місцях по її висоті через 2,5 см [6, 7].
Анкери в залежності від існуючих грунтово-гідрологічних умов можуть встановлюватися тільки у брівки і підошви укосу або рівномірно по поверхні укосу.
Розподіл заповнювача виконують за допомогою екскаватора або навантажувача зверху вниз способом «від себе», не допускаючи падіння матеріалу розміром більше 40 мм з висоти більше 0,5 м, грунту і піщано-гравійної суміші – з висоти більше 1,0 м. Планування матеріалу виконують вручну, або планувальником на базі екскаватора, ущільнення - за допомогою ручних трамбівок або віброплит масою до 100 кг.
Висота шару матеріалу заповнювача в ущільненому стані за умови засипки рослинним ґрунтом або піском повинна перевищувати висоту георешітки на 3 см, при засипці крупнофракційним матеріалом – на 5 см.
ARCHITECTURE, CONSTRUCTION
INFORMATION ACTIVITY AS A COMPONENT OF SCIENCE DEVELOPMENT
Застосування георешіток дозволяє зменшити обсяг застосування привізних матеріалів або замінювати їх більш дешевими місцевими матеріалами. Для укладання та засипання георешіток не потрібно спеціальної техніки, використовуються звичайні в дорожньому будівництві екскаватори, бульдозери та навантажувачі. Модулі георешітки компактні і легкі, не викликають труднощів при ручному перенесенні і укладанні.
Зміцнення укосів і схилів георешітками є більш технологічним і менш трудомістким, ніж іншими методами. Висока термічна і хімічна стійкість геосинтетики гарантує багаторічний термін служби георешітки. На схилах, укріплених георешіткою, влаштовують рослинний шар з посівом трав, що надає дорозі привабливий зовнішній вигляд [7].
Література
1. ГБН В.2.3-37641918-544:2014 Автомобільні дороги. Застосування геосинтетичних матеріалів у дорожніх конструкціях. Основні вимоги.
Матеріали геосинтетичні в дорожньому будівництві. – Київ Укравтодор, 2014.
176 с. Чинні від 01-01-2015 На заміну ВБН В.2.3-218-544:2008
2. Споруди транспорту. Автомобільні дороги. ДБН В.2.3-4:2015. [Чинний від 2015-03-01]. К.: Мінрегіонбуд України, 2015. 216 с. (Національний стандарт України).
3. Савенко В.Я., Петрович В.В. Армування ґрунтів земляного полотна //
Автомобільні дороги і дорожнє будівництво. – К.: Техніка, 1997. № 64. С. 39 4. Бойчук В.С. Довідник дорожника. – К.: Урожай, 2002. 560 с.
5. Гамеляк І.П., Кострицький В.В., Артеменко Л.Ф., Проблеми використання геосинтетичних матеріалів удорожньому будівництві та шляхи їх вирішення.
Вісник КНУДТ. 2009. Вип. 6. с. 17 – 27
6. Добишинець С.Я., «Геотекстиль у дорожньому будівництві, шляхи використання». Міжвузівський збірник "Наукові нотатки". Луцьк. 2014. Вип. 46.
с 154 - 160.
7. Галузевий дорожній методичний документ ОДМ 218.3.032-2013. «Методичні рекомендації щодо посилення конструктивних елементів автомобільних доріг просторовими георешітками». Розроблено ФДУП «Український дорожній науково-дослідний інститут» ОДМ від 21 березня 2013 року №218.3.032-2013.
BIOLOGY
INFORMATION ACTIVITY AS A COMPONENT OF SCIENCE DEVELOPMENT