ТЕМА 13. ВОГНЯНА ПРАНОЯМА ТА ІНШІ ДИХАЛЬНІ ВПРАВИ:
1.10. Addictive eating behavior of high school students and methods of its correction through physical education
1.10. Addictive eating behavior of high school students and methods
особливо характеристики доступної їжі і навколишнього середовища.
Визначальними факторами є смак, запах, текстура, температура і зовнішній вигляд їжі. Більш того, соціальні фактори можуть бути навіть більш важливими, ніж сенсорні сигнали самих продуктів, впливаючи на розвиток харчової поведінки.
Також необхідно відзначити соціальну значимість їжі. Харчування людини з народження пов’язане з міжособистісними стосунками. Згодом їжа стає невід’ємною частиною процесу спілкування й соціалізації: святкування різних подій, встановлення і формування комерційних і дружніх відносин. Традиції, звички харчування відображають рівень культурного розвитку, національну, територіальну та релігійну приналежність, а також сімейне виховання у сфері харчової поведінки.
Правильна харчова поведінка, особливо у дитячому, підлітковому і старшому шкільному віці відіграють важливу роль у розвитку організму дитини, і від того які фактори впливають на неї залежить здоров’я учнівської молоді. З найбільш суттєвих факторів, що впливають на харчову поведінку дитини відносять: сімейне оточення; вплив однолітків; соціокультурний і економічний контекст.
Іноді на харчову поведінку дитини впливає ставлення батьків. Багато досліджень показали, що батьки, особливо матері, значно впливають на режим харчування і дієту своїх дітей. У деяких випадках батьки змушують своїх дітей схуднути, не передаючи їм належних знань про схуднення. Отже, діти, як правило, худнуть небезпечними способами, що призводить до адиктивної харчової поведінки, в той час як інші дослідження показали, що батьки дійсно впливали на харчові звички своїх дітей, передаючи їм необхідні знання.
Вплив однолітків і групову відповідність можна розглядати як важливі детермінанти прийнятності та вибору харчових продуктів. Baker et al [2]
вивчали харчову поведінку у вибірці з 279 підлітків з католицької школи для дівчат середнього шкільного віку і великої державної школи США і показали, що підлітки з меншою ймовірністю будуть мати позитивне ставлення або намір
щодо здорового харчування і активності, якщо їх батьки і група однолітків не вважає таку поведінку важливим в житті. На сьогодні у ЗМІ, деяких медичних корпораціях та компаніях «індустрії краси» створено культ ідеального людського тіла і здоров’я. Спостерігається постійна гонитва за зовнішньою привабливістю на основі різноманітних дієт, ліків, хірургічного втручання і т. п., що часто призводить до втрати здоров’я [5].
Таким чином, їжа не завжди пов’язана з угамуванням голоду, і нею часто зловживають, щоб задовольнити широкий спектр інших потреб.
При характеристиці будь-яких випадків поведінки стосовно речовин, що викликають залежність, вживається термін «адиктивна поведінка» (від англ.
аddiction – пристрасть, шкідлива звичка, схильність до чого-небудь), але цей термін має більш ширший діапазон: ним позначається поведінка, спрямована на вживання (використання) будь-якого агенту, спроможного викликати залежність. На сьогодні усе більше уваги науковці приділяють таким видам адикцій, за яких предметом залежності стає не хімічний, а поведінковий патерн [1]. Існує ряд факторів, які, так чи інакше, сприяють виникненню і розвитку адиктивної харчової поведінки (див. Рис. 1).
Відомо три типи адиктивної харчової поведінки: екстернальний тип, емоціогенний тип та обмежувальний.
Рис. 1. Фактори адиктивної харчової поведінки
При розрахунку індексу маси тіла (ІМТ) нами було з’ясовано, що нормальну масу тіла мають 59,1% старшокласників, надлишкову масу 13,6% школярів, передожиріння 22,7% респондентів, низьку масу тіла – 4,6% учнів.
Учнів старшого шкільного віку з ожирінням різних ступенів не виявлено.
За гендерною ознакою, стосовно норми і стану передожиріння, спостерігається різниця у показниках (Рис. 2).
Рис. 2. Рівні ІМТ за гендерною ознакою і за загальною вибіркою
Таким чином, хоча стану ожиріння у старшокласників не спостерігається, присутня негативна тенденція щодо високого відсотку учнів з надлишковою масою тіла і станом передожиріння.
За результатами отриманих даних стосовно індексу маси тіла старшокласників було поділено на дві групи: 1 група з надлишковою масою тіла та станом передожиріння ІМТ (16 осіб) і 2 група з нормальними показниками ІМТ (28 осіб) і одна людина з низьким індексом маси тіла. Аналіз результатів показав, що 100% учнів старшого шкільного віку, які мають вищий за норму ІМТ (група № 1) не сприймають позитивно образ власного тіла.
Нами були прораховані статистичні показники, особливо зацікавив такий показник, як коефіцієнт варіації. Було з’ясовано, що в групі № 1, цей показник незначний, як за «сирими» балами (0,12%), так і за стенайнами (0,04%). Тобто показники достатньо однорідні. В групі №2 коефіцієнт варіації дуже високий, що вказує на те, що в цій групі у старшокласників навіть з нормальною вагою
тіла є діти, які також не сприймають позитивно образ власного тіла (28,6%). В майбутньому це може призвести до адиктивної харчової поведінки.
Аналіз результатів дослідження свідчить, що у групі № 1 середній показник кількості балів вищий за кількість балів групи № 2 на 31,6 балів. Це вказує про виражену незадоволеність власним тілом. За гендерною ознакою, можна сказати, що суттєво відрізняється кількість балів між хлопцями і дівчатами групи № 2, а саме на 12,1 бали більше набрали дівчата, що і не дивно, тому що, у групі дівчат, 8 школярок мають високий бал незадоволеності власним тілом. Цікавим є набрана кількість балів у хлопців з групи № 1 (відхилення від норми ІМТ) у порівнянні з дівчатами, рівень незадоволеності більший на 2,3 бали (Рис. 3).
Рис. 3. Бали старшокласників за опитувальником прийняття образу власного тіла
Таким чином, хлопці не менше переймаються своєю зовнішністю, і так само, як і дівчата мають певні проблеми у самоідентифікації особистості.
В процесі проведеного дослідження було проаналізовано психологічне благополуччя за 6 факторами: cамоприйняття, позитивні відносини з оточуючими, автономія, управління навколишнім середовищем, наявність цілей в житті, особистісний розвиток. Аналізувалися результати за кожним досліджуваним окремо, як з групи № 1, так і групи № 2 та середні бали за факторами психологічного благополуччя, зокрема. В групі № 1 спостерігається
варіювання балів, набраних досліджуваними, в межах від 30 до 62. Коефіцієнт варіації складає 0,03%. У групі № 2 варіювання балів складає від 40 до 79.
Коефіцієнт варіації – 0,11%. Аналізуючи набрані бали старшокласниками групи
№ 1 можна вказати, що найменш значимим фактором, що визначає психологічне благополуччя особистості є фактор «позитивні відносини з оточуючими» – 40,4 бали. Низький середній показник з вибірки також з фактору, як «самосприйняття» – 44, 4 бали.
У групі з нормальною вагою тіла, можна виокремити інші переваги психологічного комфорту. Так, найбільшу кількість балів набрав саме фактор, який має найнижчі показники у групі № 1, а саме – «позитивні відносини з оточуючими» (62,8 бали). Різниця склала – 18,4 бали (Рис. 4).
Рис. 4. Кількість балів набраних групами старшокласників за факторами психологічного благополуччя
В цілому психологічне благополуччя краще проявляється в групі учнів старшого шкільного віку з нормальною масою тіла, як у хлопців, так і у дівчат (Рис. 5).
Порівнюючи показники психологічного благополуччя за нормативними значеннями за версією М. М. Лепешинського можна зробити наступні висновки:
1. За фактором «Позитивні відносини» у групі № 1 кількість балів менша за норму на 24,7 бали, «Самосприйняття» менша на 17,08 бали, в цілому ж психологічне благополуччя менше на 73,13 бали за нормативні показники.
2. У групі № 2 всі показники майже наближені до норми.
Рис. 5. Психологічне благополуччя старшокласників за гендерною ознакою та групами за ІМТ (за кількістю набраних балів)
Тобто можна зробити висновок, що зайва маса тіла, особливо у віці 16-17 років суттєво впливає на психологічний стан школярів, який в свою чергу впливає на харчову поведінку дітей.
Провівши експериментальне дослідження, в ході якого нам вдалося розрахувати індекс маси тіла, з’ясувати ставлення старшокласників до образу власного тіла та те, що на психологічне благополуччя впливає багато різноманітних факторів, нами було поставлено за мету, по-перше, простежити зв’язок фізичного і психологічного компонентів, по-друге, виявити особливості впливу зовнішнього вигляду (статура) на сприйняття себе та рівень психологічного комфорту в учнів з нормальною та з надлишковою вагою або станом передожиріння. До уваги бралися індивідуальні показники, що досліджувалися. Таким чином за допомогою статистичної обробки даних, а саме коефіцієнта кореляції і детермінації Пірсона отримані наступні результати (Табл. 1, Рис. 6, Рис. 7)
З представлених даних, можна зробити висновок, саме у групі № 1 простежується лінійний зв’язок між соматичною складовою – показниками
вище норми індексу маси тіла і психічною складовою – рівнем прийняття образу власного тіла (r2 = 0,98) та рівнем психологічного благополуччя (r2 = 0,86). У групі № 2, такий зв’язок не прослідковується, що і не дивно, тому, що 8 учнв цієї групи, так само відчувають психологічний дискомфорт, навіть маючи нормальні показники ІМТ.
Таблиця 1. Кількість балів отриманих старшокласниками за досліджуваними показниками до і після експериментального дослідження
Цікавим для нас було також, визначити чи існує зв’язок між окремими факторами психологічного благополуччя та ІМТ. З’ясувалося, що найвищий коефіцієнт детермінації виявився в групі № 1 за такими факторами:
«Автономія» (r2 = 0,96) та «Самосприйняття» (r2 = 0,96).
Рис. 6. Розподіл значень за коефіцієнтом кореляції Пірсона (ІМТ – рівень прийняття образу власного тіла)
№ з/п Назва показника До експерименту Після експерименту Група № 1 Група № 2 Група № 1 Група № 2 1. Індекс маси тіла
(чим менше бал, тим краще)
25,63±
0,48
20,57±
1,76
22,13±
0,78
19,92±
1,22 2. Образ власного тіла (чим менше
бал, тим краще)
28,88±
8,88
15,21±
6,07
19,12±
8,88
13,57±
6,07 3. Психологічне благополуччя
(чим більше бал, тим краще)
300,1±
13,00
370,21±
8,42
346,12±
9,04
381,12±
7,34
Аналіз результатів проведеного дослідження дав підстави визначити шляхи подолання проблем, як соматичного, так і психічного характеру, які пов’язані з адиктивною харчовою поведінкою. Нами було з’ясовано, що учні, які мали індекс маси тіла (ІМТ) вище норми, відрізнялися від учнів з нормальною вагою за певними психологічними характеристиками. І хоча на харчову поведінку впливає багато факторів, її порушення має, в першу чергу, психологічне підґрунтя.
Рис. 7. Розподіл значень за коефіцієнтом кореляції Пірсона (ІМТ – психологічне благополуччя)
У ході констатувального етапу експерименту було визначено, що діти із надлишковою масою тіла та станом «передожиріння» суттєво відрізняються від учнів з нормальною вагою за такими показниками, як «не сприйняття образу власного тіла», фактору «позитивні відносини з оточуючими»,
«самосприйняття», «автономія». Такі фактори вказують на проблеми як власне зі своїм фізичним образом «Я-концепції», так і з найближчим оточенням, і в першу чергу з однолітками. Тому нами було створено методику корекції харчової поведінки учнів. Її суть полягає в наступному:
1. Аеробні фізичні навантаження помірної інтенсивності.
2. Спілкування з однолітками в процесі ігрової діяльності, сумісна творча робота.
3. Підвищення рівня знань з основ раціонального харчування.
Рис. 8. Зміст методики корекції харчової поведінки старшокласників
Учням було запропоновано 1 раз на тиждень після уроків проходити квест
«Здорове харчування». Метою квесту, по-перше, було виконання тривалого аеробного фізичного навантаження, яке, як відомо, є найкращим засобом зниження маси тіла. Знаючи, що проста тривала ходьба не зацікавить учнів, нами й було запропоновано ігровий метод – проходження квесту за певними станціями. Експеримент тривав 3 місяці, 2 рази на тиждень.
Учні класу поділялися на дві групи (склад груп щотижня змінювався) і після закінчення уроків за виданою схемою маршруту (для кожної групи своя схема) проходив «станції» за маршрутною картою, яка розроблялася за додатком «Google-map».
Рис. 9. Приклади маршрутів квесту зі станціями
На маршруті знаходилося по п’ять «станцій», після фінішу до станції, одному з членів групи треба було сфотографувати місце знаходження, і
переслати повідомлення іншій групі. Якщо «станція» була знайдена правильно, учень другої групи ставив запитання за тематикою «Здорове харчування», наприклад «Назвіть не менше п’яти продуктів харчування з низьким глікемічним індексом» або «Скільки кілокалорій треба вживати на добу юнакам, що не займаються спортом?». Старшокласники першої групи у ході спілкування чи пошуку відповіді в інтернеті, дають протягом 3 хвилин відповідь, і якщо вона правильна продовжують маршрут до іншої станції. Так само відбувається квест і в другій групі тільки за іншим маршрутом. Перемагає команда, що прийшла до кінцевої станції першою. Запитання до квестів, укомплектовані за день до його виконання групи готують самостійно напередодні квесту.
Таким чином, в процесі проходження квестів у старшокласників підвищувався рівень рухової активності, розширювалося коло спілкування з однолітками, покращувався психологічний стан і збільшувався рівень знань щодо раціонального харчування, а таким чином і до адекватної харчової поведінки. Через три місяці після закінчення експерименту було проведене повторне визначення ІМТ, опитування з рівня прийняття образу власного тіла і рівня психологічного благополуччя.
Рис. 10. Показники ІМТ та рівня сприйняття образу власного тіла старшокласників до і після впровадженої методики за групами № 1 і № 2
У групі № 1 показники ІМТ після закінчення експерименту зменшилися на 5, 7 бали, сприйняття образу власного тіла покращилося на 9,76 бали, а рівень психологічного благополуччя збільшився на 81, 02 бали. Позитивні, але не такі суттєві зміни відбулися і в групі № 2.
Рис. 11. Показники рівня психологічного благополуччя до і після впровадженої методики за групами № 1 і № 2
Зниження маси тіла у старшокласників, які брали участь в експерименті за чотири місяці склало на всіх учнів 45 кг. Все це вказує на ефективність даної методики, щодо формування правильної харчової поведінки в учнів старшого шкільного віку.
Таким чином, впроваджена методика корекції харчової поведінки старшокласників виявилася ефективною і призвела до наступних змін:
зниження маси тіла в учнів з високим рівнем ІМТ, покращення сприйняття образу власного тіла й підвищення рівня психологічного благополуччя.
Література:
1. Золотова, Г. Д. (2012) Сутність і зміст нехімічних адикцій у дітей. Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. № 22 (257), Ч. VІІІ, 2012. С. 12-24. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/vlup_2012_22%288%29__4.
2. Baker, C. W., Little, T. D. & Brownell, K. D. (2003) Predicting adolescent eating and activity behaviors: the role of social norms and personal agency. Health Psychology, vol. 22, no. 2, pp. 189-198. Retrieved from https://psycnet.apa.org/doiLanding?doi=10.1037%2F0278-6133.22.2.189.
3. Bouchard, C. (2008) Gene-environment interactions in the etiology of obesity: defining the fundamentals. Obesity (Silver Spring) 16:S5–S10. doi: https://doi.org/10.1038/oby.2008.528.
4. Hamelin, A. M., Habicht, J. P. & Beaudry, M. (1999) Food insecurity: consequences for the household and broader social implications. The Journal of nutrition,129:525S–528S. doi:
https://doi.org/10.1093/jn/129.2.525S.
5. Доброродний, Д. Г., Черняк, Ю. Г. (2012) Медикализация как социокультурный феномен и предмет междисциплинарного исследования: Электронная библиотека БГУ. Статьи факультета философии и социальных наук. № 1/2. С. 45-54.
6. Савельева, Л. В. (2011) Современная концепция лечения ожирения. Ожирение и метаболизм, Т. 8, № 1. С. 51-56.
7. Шипачев, Р. Ю. (2007) Исследование клинико-психологических характеристик женщин, страдающих алиментарно-конституциональным ожирением, в связи с задачами краткосрочной психотерапии: автореф. дис. … канд. псих. наук. СПб., 2007. 24 с.
1.11. Health technologies in the content of health care educational space