ECONOMY
CURRENT ISSUES OF SCIENCE AND INTEGRATED TECHNOLOGIES
Нещодавно Національний банк представив проєкт Концепції е-гривні – цифрових грошей Національного банку України (CBDC ‒ англ.). В Законі «Про платіжні послуги» міститься визначення поняття «цифрові гроші Національного банку» ‒ це електронна форма грошової одиниці України, емітентом якої є НБУ.
В іншому розумінні, е-гривня – це електронна форма грошової одиниці України, що буде прямим зобов’язанням центрального банку.
За визначенням заступника Голови Національного банку України
«…розробка та впровадження е-гривні може стати наступним кроком еволюції платіжної інфраструктури України, сприятиме цифровізації економіки, подальшому поширенню безготівкових розрахунків, зменшенню їх вартості, зростанню рівня їх прозорості і підвищенню довіри до національної валюти загалом. Це може позитивно вплинути на забезпечення економічної безпеки та посилення монетарного суверенітету держави, посилить спроможність Національного банку підтримувати цінову та фінансову стабільність як запоруку стійкого економічного зростання» [2].
Також, в аспекті змін законодавчого поля, відбулося підписання Президентом України 15 березня 2022 року Закону України «Про віртуальні активи» (далі – «Закон») після врегулювання питання щодо віднесення його до компетенції Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Даним Законом легалізується ринок віртуальних активів, запроваджується комплексне регулювання правовідносин, що виникають у зв’язку з обігом віртуальних активів в Україні, визначаються права та обов’язки учасників ринку віртуальних активів, засади державної політики у сфері обігу віртуальних активів. Доцільно акцентувати увагу на тому, що даний Закон набере чинності лише з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами», який ще перебуває на етапі розробки.
На нашу думку, потребують уваги результати огляду світових тенденцій щодо впровадження цифрової валюти окремими країнами світу з використанням методу компаративного аналізу, визначаючи критерії їх позитивного і негативного розвитку: Доцільно констатувати про наявність різноспрямованих тенденцій у розрізі відповідних заходів центральних банків країн, які обумовлюють і підтверджують різноспрямовану динаміку – як позитивні, так й негативні зрушення.
Так, узагальнюючі результати у розрізі окремих тенденцій дозволили зосередитися на їх ключових змінах. Щодо позитивної динаміки розвитку необхідно відзначити наступні моменти.
З 1 грудня 2022 року Резервний банк Індії (RBI) запустить пілотний проєкт із тестування роздрібної цифрової рупії. Передбачено участь "закритої групи користувачів", що складається зі споживачів і мерчантів (в Мумбаї, Нью-Делі).
CBDC буде поширюватися через посередників, якими виступлять банки. До ініціативи вже приєдналися State Bank of India, ICICI Bank, Yes Bank і IDFC First Bank, RBI, а також мають намір додатково підключити до проекту чотири
кредитні організації в форматі операцій з цифровою рупією через гаманці, пропоновані банками-учасниками [5].
Національний банк Казахстану (NBК) успішно провів другу фазу випробувань платформи цифрового тенге, що пояснює необхідність впровадження CBDC. Відбулося тестування цифрового тенге, в якому взяли участь реальні споживачі та торгово-сервісні підприємства (станом на жовтень 2022 року вдалося реалізувати понад 3500 транзакцій). Очікується, що користувачам через спеціальний застосунок впровадження цифрового тенге надасть можливість підвищити доступність фінансових послуг завдяки можливості розрахунків без доступу до інтернету, відкриє нові можливості для створення інноваційних фінансових продуктів, підвищить ефективність державних видатків, а також знизить витрати в транскордонних розрахунках [6].
Центральний банк Бразилії випустить CBDC у 2024 році після закритої пілотної програми з фінансовими інститутами щодо впровадження цифрового реала створить для банків стимул токенізації активів з метою підвищення ефективності та скорочення витрат у розрахунках, аудиті та фінансуванні. При цьому, такі дії не порушать монетарну політику і не завдадуть шкоди банкам [7].
Центральний банк Нігерії (CBN) обмежив зняття готівки з метою популяризації CBDC. Влада Нігерії запровадила ліміти на зняття коштів у рамках просування безготівкових альтернатив і розширення використання національної цифрової валюти eNaira. Про це йдеться в директиві центробанку країни.
Програмою обмежень передбачено ‒ для позабіржового виведення коштів для приватних осіб та організацій становлять відповідно 100 000 найр ($225) і 500 000 найр ($1125) на тиждень. Перевищення цих лімітів тягне за собою комісію в розмірі 5% і 10%. У банкоматах дозволили знімати 100 000 найр ($225) на тиждень за денного ліміту не більше 20 000 найр ($45). При цьому пристрої видаватимуть тільки банкноти номіналом 200 найр ($0,45). Для POS-терміналів обмеження встановлено на рівні 20 000 найр ($45) на день. Мета змін ‒ стимулювати оплату картками, використання eNaira, інтернет-банкінгу та мобільних додатків [8].
Зворотня або частково негативна динаміка (невизначеність позиції) щодо впровадження та підтримки розвитку досліджуваних тенденцій спостерігається в діях центральних банків наступних країн-учасників.
Так, банк Японії в партнерстві з трьома мегабанками проведе пілотний проєкт із тестування національної цифрової валюти (CBDC). Регулятор поставив основним завданням проэкту перевірку проблем введення і виведення CBDC з банківських рахунків. З огляду на можливість катастроф та інших надзвичайних ситуацій, тести включатимуть обіг цифрової єни в середовищі з відсутністю інтернету. Рішення про доцільність випуску CBDC буде ухвалено до 2026 року після всебічних тестів [9].
Народний банк Китаю (НБК) змінив умови роздачі цифрового юаня, запропонувавши учасникам завантажити сумісний з e-CNY мобільний гаманець для прискорення впровадження. Національну цифрову валюту поки що не запущено в усій країні, її тестування відбувається в низці фінансових центрів на
ECONOMY
CURRENT ISSUES OF SCIENCE AND INTEGRATED TECHNOLOGIES
кшталт Пекіна, Шанхая, Шеньчженя та інших. На відміну від пілотних проєктів спільно з e-commerce платформами, такими як JD.com, під час нового тесту громадяни зможуть витрачати актив на свій розсуд [10].
Державний банк Пакистану анонсував запуск національної цифрової валюти (CBDC) до 2025 року для підвищення фінансової доступності та боротьби з корупцією. В контексті розробки ініціативи центробанк представив правила для небанківських установ з ліцензією на випуск електронних грошей. Розроблені спільно зі Світовим банком норми також охоплюють заходи по боротьбі з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму, захист прав споживачів, механізм розгляду скарг і нормативну звітність в умовах зростаючої загрози кібербезпеці та необхідності цифрового захисту фінансових установ [11].
З прийняттям у червні 2021 року Закону України "Про платіжні послуги"
створено основи для модернізації української платіжної інфраструктури. Це дозволить зробити ринок платіжних послуг прозорішим та відкритим для нових гравців, розширити спектр доступних в Україні платіжних рішень та суттєво підвищити якість надання платіжних послуг. Встановлено новий режим електронних грошей в Україні, який передбачає, що емітентами електронних грошей в Україні зможуть бути не тільки банки. Інші визначені Законом надавачі платіжних послуг (крім надавачів нефінансових платіжних послуг та фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг) зможуть випускати електронні гроші та здійснювати операції з ними, в тому числі відкривати та обслуговувати електронні гаманці.
В Україні стане можливим обіг електронних грошей, емітованих за межами України. Користувачі в Україні матимуть право отримувати та використовувати електронні гроші, номіновані в іноземній валюті, випущені емітентами-нерезидентами за межами України. При цьому є обов’язковим дотримання валютного законодавства України.
Запровадження Концепції відкритого банкінгу (Digital Banking), яка у повному обсязі буде реалізована у 2025 році, зобов’язує установи, які обслуговують рахунки клієнтів, надавати, за згодою клієнтів, постійний доступ до їхніх рахунків та фінансової інформації іншим надавачам платіжних послуг і дозволить: клієнтам – мати доступ до своїх рахунків, відкритих у різних надавачах платіжних послуг, через один застосунок; надавачам платіжних послуг – пропонувати клієнтам нові сервіси щодо доступу до їхньої інтегрованої платіжної інформації від різних надавачів платіжних послуг в одному місці, та мати технологічну можливість обмінюватися клієнтською інформацією в режимі реального часу.
До новацій Закону "Про платіжні послуги" можна віднести саме визначення дев'яти категорій надавачів платіжних послуг, які, за умови отримання відповідної ліцензії та включення до Реєстру платіжної інфраструктури (крім банків, до яких, через їхній статус, застосовуються окремі правила), можуть надавати платіжні послуги в Україні. Серед них – принципово нові для українського правового простору категорії, як установи електронних грошей та філії іноземних платіжних установ. Закон встановлює базові вимоги до
структури власності надавачів платіжних послуг, мінімального розміру їхнього капіталу, джерел походження коштів для формування або збільшення статутного капіталу надавача платіжних послуг. При цьому широке коло регуляторних питань, у тому числі вимоги до джерел походження коштів, за рахунок яких формується або збільшується статутний капітал надавачів платіжних послуг, буде додатково врегульоване НБУ [13].
Сучасним і прогресивним моментом у розумінні цифрової трансформації банків, у тому числі їх маркетингових стратегій, розвитку необанків, функціонування сфери фінансових послуг є фундаментальна зміна принципів діяльності інноваційних компаній. Все далі виникають ситуації, коли поява нового продукту і технологічного рішення передбачає складну системну взаємодію з іншими продуктами, розширенням складу учасників ринку, використання технічних засобів, платформ і вимагає формування іншої бізнес-моделі, що заснована на інтеграції інноваційних інструментів та рішень в єдиній екосистемі.
Створення екосистеми як певної бізнес-моделі реалізує можливості вирішення для клієнтів різноманітних і комплексних завдань. Подібний принцип діяльності демонструють такі великі IT та фінансові компанії як Microsoft, Apple, Google, Amazon. Також це стосується Facebook ‒ компанії, яка виросла із соціальної мережі і потребувала нового бренду, що відображав би зміст цього перетворення та припускав ситуацію, коли в екосистему входять не лише соціальні мережі та месенджери, а й ігрова та e-commerce платформа, платіжна система та багато іншого. Це продемонструвало зміну впливу екосистеми на споживача через врахування різних типів поведінки користувачів Instagram, WhatsApp, Messenger та Facebook та одночасного поєднання їх між собою. Тому нова назва компанії (Facebook) – Мета – є відображенням зазначеного принципу комплексної взаємодії [14].
Новітні технології та інструменти фінансових послуг надають можливість споживачам отримати доступ до фінансової інформації та інших мобільних фінансових послуг за допомогою мобільних застосунків, здійснювати операції в мережі системи PeyPal, з’ясовувати як за допомогою чат-ботів побудувати довірливі стосунки між фінансовими провайдерами та споживачами (що є особливо важливим на етапі вибору маркетингової стратегії банку), навчитись використовувати інтерактивні платформи для обслуговування клієнтів.
Актуальним прикладом новітніх банківських продуктів та технологій сучасної діджиталізованої економіки може бути використання платіжних терміналів, безконтактних та мобільних платежів, QR-платежів, електронних та цифрових гаманців, операції з крипто валютами, впровадження правил щодо електронних грошей в Європейському Союзі, діяльність нових фінансових провайдерів електронних грошей.
ECONOMY
CURRENT ISSUES OF SCIENCE AND INTEGRATED TECHNOLOGIES
Список літератури
1. Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/ (дата звернення: 20.12.2022).
2. Національний банк продовжить вивчати можливість випуску власної цифрової валюти – е-гривні [Електронний ресурс] – Режим доступу:
https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-predstaviv-uchasnikam-platijnogo-rinku-ta-rinku-virtualnih-aktiviv-proyekt-kontseptsiyi-e-grivni
3. Національний банк України. Звіт за результатами конференції «Цифрові валюти центральних банків: нові можливості для платежів». Київ, 2020. URL:
https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/final_CBDCinUA2020.pdf (дата звернення: 20.12.2022).
4. Хуторна, М. Е., Запорожець, С. В., & Ткаченко, Ю. П. (2021). Цифрові валюти центральних банків: світові тренди та перспективи в Україні. Соціальна економіка, 61, 123-134. doi: https://doi.org/10.26565/2524-2547-2021-61-12.
5. Писаренко М. В ЦБ Індії розповіли, коли розпочнуть тестувати цифрову рупію в роздрібній торгівлі [Електронний ресурс] – Режим доступу:
https://cryptomisto.com/v-cb-indii-rozpovili-koli-rozpochnut-testuvati-cifrovu-rupiju-v-rozdribnij-torgivli/ (дата звернення: 20.12.2022).
6. Олійник О. ЦБ Казахстану успішно провів тестування платформи для цифрового тенге [Електронний ресурс] – Режим доступу:
https://cryptomisto.com/cb-kazahstanu-uspishno-proviv-testuvannja-platformi-dlja-cifrovogo-tenge/ (дата звернення: 20.12.2022).
7. В конгресі Бразилії схвалили законопроект щодо регулювання крипто ринку [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://cryptomisto.com/v-kongresi-brazilii-shvalili-zakonproekt-shhodo-reguljuvannja-kriptorinku/ (дата звернення:
20.12.2022).
8. Мусієнко В. ЦБ Нігерії обмежив зняття готівки до $45 в день для стимулювання населення до використання CBDC [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://cryptomisto.com/cb-nigerii-obmezhiv-znjattja-gotivki-do-45-v-den-dlja-stimuljuvannja-naselennja-do-vikoristannja-cbdc/ (дата звернення: 20.12.2022).
9. Японія розпочне новий пілот цифрової ієни навесні 2023 року [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://metaseamix.com/threads/257/ (дата звернення: 20.12.2022).
10. Петров Р. Шанхай проведе роздачу цифрового юаня [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://forklog.com/news/shanhaj-provedet-razdachu-tsifrovogo-yuanya (дата звернення: 20.12.2022).
11. ЦБ Пакистану планує запустити державну цифрову валюту [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://cryptomisto.com/cb-pakistanu-planuie-zapustiti-derzhavnu-cifrovu-valjutu/ (дата звернення: 20.12.2022).
12. Коваленко В. В. Розвиток FinTech: загрози та перспективи для банків України / В. В. Коваленко. // Приазовський економічний вісник. – 2018. – № 4. – С. 127-132.
13. Мучник І., Полякова О., Оленцевич Е. Новий закон про платіжні послуги змінить правила гри на ринку платіжних послуг України [Електронний
ресурс] – Режим доступу:
https://www.kinstellar.com/upload/New%20Payment%20Service%20Law%20-%20Newsletter%20-%20UKR.pdf (дата звернення: 20.12.2022).
14. Васіна О. Екосистема — новий формат мислення [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://biz.nv.ua/ukr/experts/shcho-oznachaye- ekosistema-dlya-innovatoriv-konkurenciya-na-rinkah-zminyuyetsya-ostanni-novini-50198667.html (дата звернення: 20.12.2022).
ECONOMY
CURRENT ISSUES OF SCIENCE AND INTEGRATED TECHNOLOGIES