Яковенко Роман Валерійович, кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри маркетингу, менеджменту та економіки, Економіко-технологічний інститут імені Роберта Ельворті м. Кропивницький, Україна Чукій Олександр Іванович, здобувач другого (магістерського) рівня освіти, Економіко-технологічний інститут імені Роберта Ельворті м. Кропивницький, Україна Пузирьов Олександр Леонідович,
кандидат технічних наук, завідувач кафедри прикладної механіки, Економіко-технологічний інститут імені Роберта Ельворті
м. Кропивницький, Україна Для виконання завдань у процесах сучасного виробництва необхідним є своєчасне забезпечення підприємства якісним, високопродуктивним і економічним інструментом та технологічною оснасткою. Тому усі зусилля інструментальних служб підприємства повинні бути спрямовані на своєчасне і безперебійне забезпечення підприємства інструментом і технологічною оснасткою, відповідно до технологічних процесів виробництва. Організація своєчасного і безперебійного забезпечення підприємства інструментом і технологічною оснасткою є однією з важливих задач, які стоять перед сучасним підприємством. В умовах сучасного забезпечення виробництва інструментом і технологічною оснасткою постають такі завдання: управління організацією обслуговування виробництва, зменшення витрат на придбання, зменшення складських запасів, автоматизація процесів, покращення логістики постачання.
Враховуючи вищевикладене, виникає необхідність удосконалення процесів забезпечення підприємства інструментом і технологічною оснасткою шляхом використання сучасних принципів організації і автоматизації.
Інструментальне господарство є дуже цікавою та розлогою темою для вивчення і застосування у сучасній організації виробництва. В свій час вивченню інструментального господарства та його похідним присвятили свої праці видатні українські вчені такі, як професор Петро Родіонович Родін, який очолював 13 років кафедру «Інструментального виробництва» в Київському політехнічному інституті, де він створив школу інструментальників, які вивчали усі напрямки інструментального виробництва та обробку поверхонь різанням. Також значний
внесок у розвиток інструментального господарства зробив професор Анатолій Іванович Грабченко, який працював завідувачем кафедри «Різання матеріалів і ріжучих інструментів» у Харківському політехнічному інституті з 1979 р по 2017 р. Він працював над проблемою обробки важкооброблюваних матеріалів.
У процесах виробництва продукції та у сфері надання послуг застосовують різноманітні інструменти, пристрої, оснастку згідно технологічних процесів виготовлення. При виготовленні складної, об’ємної, трудомісткої продукції виникає потреба в різноманітних інструментах і технологічній оснастці. Для того, щоб задовольняти потреби в інструменті і технологічній оснастці на підприємствах створюють інструментальні господарства.
Інструмент – це технологічна оснастка, яка впливає на предмети праці і змінює їх; предмет, знаряддя для виробництва певних робіт [1, с. 8].
У виробництві використовують такі види інструменту:
- різальний інструмент (свердла, розгортки, зенкера, зенківки, мітчики, плашки, фрези, різці, змінні пластини з твердого сплаву, протяжки, прошивки, абразивні кола та інші);
- вимірювальний інструмент (штангенциркулі, штангенглибиноміри, штангензубоміри, штангенрейсмуси, мікрометри, нутроміри, кутоміри, скоби, пробки, шаблони, щупи, повірочні лінійки, повірочні призми, кінцеві міри та інші);
- слюсарно-складальний інструмент (молотки, викрутки, ключі, струбцини та інші);
- пневматичний та електричний інструмент (гайковерти, шуруповерти, кутові шліфувальні машини, дрилі, клепальники та інші);
- допоміжний інструмент (оправки, насадки, воротки та інші).
Технологічна оснастка – це сукупність різних інструментів, пристроїв, необхідних для встановлення, переміщення, обробки, вимірювання, пакування при виробництві виробів [1, с. 11].
Види технологічної оснастки:
- штамп – це додаткові пристрої до обладнання, що надають деталям складну і різноманітну форму;
- пристосування – це допоміжні пристрої до технологічного обладнання, які використовуються для виконання операцій обробки, збирання, контролю;
- прес-форма – складний пристрій для отримання виробів різної конфігурації з металів, пластмас, гуми та інших матеріалів під дією тиску [1, с.
11].
Інструментальне господарство підприємства – це сукупність загальнозаводських і цехових підрозділів, що зайняті придбанням, виготовленням, ремонтом і відновленням інструменту та технологічної оснастки, їх обліком, зберіганням і видачею виробничим підрозділам та на робочі місця [1, с. 17]. У технічному обслуговуванні виробництва, інструментальне господарство є одним з головних елементів системи. Від організації інструментального господарства залежить робота всього підприємства, якість продукції, рентабельність, ритмічність.
Створення інструментального господарства є необхідним для централізації обліку, управління та проведення робіт із забезпечення виробництва інструментом і технологічною оснасткою, їх ремонту, експлуатації та зберігання.
Основні завдання інструментального господарства:
- визначення потреби в інструменті та технологічній оснастці на плановий період;
- опрацювання виробників, постачальників інструменту та технологічної оснастки на предмет якості, ціни й терміну постачання;
- організація експлуатації інструмента та технологічної оснастки, технічний нагляд за його експлуатацією, забезпечення його раціонального використання;
- організація обліку і зберігання інструменту та технологічної оснастки;
- контроль впровадження інструменту та технологічної оснастки, ефективності їх використання;
- удосконалення забезпечення підприємства інструментом та технологічною оснасткою;
- зниження витрат на придбання інструменту та технологічної оснастки;
- зменшення запасів інструменту;
- організація відновлення, ремонту і модернізації інструменту та технологічної оснастки;
- участь в інструментальній підготовці створення нових виробів;
- планування і впровадження автоматизації системи керування інструментальним забезпеченням виробництва [2, с. 51].
Основні функції інструментального господарства:
- розрахунок бюджету на придбання інструменту і технологічної оснастки на плановий період;
- розрахунок норм запасу інструменту на центральному інструментальному складі;
- опрацювання, видача, оформлення вимог накладних на отримання виробничими підрозділами з центрального інструментального складу (далі – ЦІС) інструменту і технологічної оснастки;
- складання замовлень на придбання, виготовлення інструменту і технологічної оснастки;
- укладання договорів з постачальниками;
- контроль за своєчасним виконанням умов договорів на постачання інструменту і технологічної оснастки;
- отримання і доставка інструменту і технологічної оснастки на підприємство, а саме: склад ЦІС;
- контроль за цінами виробників інструменту і технологічної оснастки;
- облік використання інструменту і технологічної оснастки згідно виробничих підрозділів підприємства;
- виконання робіт, пов’язаних з уніфікацією і стандартизацією інструменту і технологічної оснастки згідно його застосування;
- розробка і впровадження заходів для зменшення витрат інструменту і технологічної оснастки;
- організація і контроль за своєчасною здачею дорогоцінних відходів [3, с.
62].
Рис. 1. Типова схема організації інструментального господарства
Інструментальний відділ виконує загальне керівництво інструментальним господарством підприємства і підпорядковується безпосередньо технічному директору.
Інструментальному відділу підпорядковуються різноманітні підрозділи, які забезпечують підприємство інструментом і технологічним оснащенням.
Бюро купованого інструменту займається придбанням інструменту і технологічної оснастки, складанням договорів, доставкою, організацією зберігання, контролює залишки інструменту і технологічної оснастки на підприємстві.
Група технічного нагляду виконує розрахунок нормативів та потребу в інструменті та технологічній оснастці на запланований період.
Планово-диспетчерське бюро виконує планування роботи інструментального виробництва. Воно розраховує щомісячну потребу підприємства в інструменті і технологічній оснастці та на основі розрахунків складає місячні плани виробництва. Також воно здійснює розрахунки на потрібні матеріали для інструментального виробництва.
Дільниця ремонту і відновлення інструменту виконує безпосередньо у виробничому середовищі дрібний, середній ремонт та відновлення інструменту і технологічної оснастки.
Центральний інструментальний склад виконує отримання, видачу, складування, зберігання інструменту і технологічної оснастки, матеріалів та комплектуючих для інструментального виробництва; дотримується системи обліку, яка використовується підприємством; здійснює випробування абразивних кіл.
Інструментальний цех є одним з головних виробничих підрозділів інструментального господарства. Інструментальний цех займається виготовленням інструмента і технологічної оснастки, які необхідні для забезпечення потреб основного виробництва, також виконує ремонт і
відновлення інструменту та технологічної оснастки. До складу інструментального цеху входять такі дільниці: заготівельна, зварювальна, шліфувально-заточувальна, верстатна, різьбошліфувальна, слюсарна, лекальна, термічна, контрольна. В залежності від потреб виробництва дільниці можуть додаватись або виключатись.
Заготівельна дільниця займається виготовлення заготівок (різання, ковка, стругання, чорнова обробка).
Зварювальна дільниця виконує усі види зварювальних робіт (зварювання спеціальними матеріалами, у різних середовищах, зварювання тертям та інше) для виготовлення і відновлення інструменту та технологічної оснастки.
Верстатна дільниця виконує механічну обробку деталей на токарних, свердлильних, фрезерних верстатах.
Шліфувально-заточувальна дільниця виконує шліфувальні операції та доведення і заточування інструменту.
Різьбошліфувальна дільниця виконує шліфування різьбонарізних інструментів.
Слюсарна дільниця виконує збирання інструменту і технологічної оснастки згідно конструкторської документації.
Лекальна дільниця займається виготовленням спеціальних вимірювальних інструментів (шаблони, спеціальні вимірювачі).
Термічна дільниці виконує термічну обробку деталей згідно вимог конструкторської документації (загартування, відпуск).
Контрольна дільниця виконує перевірку інструменту і технологічного оснащення на відповідність конструкторської документації.
Використана література:
1. ДСТУ 2960-94. Організація промислового виробництва. Основні поняття.
Терміни та визначення. [Чинний від 1994-12-28]. Вид. офіц. Львівська політехніка, 1994. 51 с.
2. Афитов Э. А., Новицкий Н. И., Цыганков В. Д. Организация вспомогательных цехов и обслуживающих хозяйств предприятия : Учебное пособие по курсу «Организация и планирование производства. Управление предприятием». Минск : МРТИ, 1992.
3. Зотов Г. Выбор структуры инструментального хозяйства. Оборудование:
рынок, предложение, цены. 2005. № 7. С. 62-68.