ПЕРСПЕКТИВНІ ВИДИ ПЛОДОВО-ЯГІДНИХ
фітокультур з метою їх покращення і використання, сприяння комерціалізації місцевих сортів і малопоширених видів.
Мета роботи: охарактеризувати перспективні види плодово-ягідних культур ботанічного саду ДНУ для впровадження в культуру.
В умовах степового Придніпров’я однією із основних задач є інтродукція високопродуктивних плодово-ягідних культур, які мають високі смакові якості за рахунок міжсортової гібридизації. Наприклад, в результаті міжвидової та міжродової гібридизації у персиків встановлено, що у першому поколінні сорти є досить стійкими формами в умовах вирощування в степовій зоні. Аналогічні властивості мають і плоди йошти.
Досить перспективним напрямом використання фруктів є виробництво соусів, які мають специфічний смак і досить привабливий зовнішній вигляд. Слід зазначити, що фруктові соуси рекомендується використовувати для поліпшення смаку як холодних, так і гарячих страв. Зокрема, соус з плодів терену має свій неповторний аромат і смак та використовується для м’ясних і рибних блюд [1, 10, 26]. Подібними якостями та промисловою цінністю характеризуються плоди й інших плодових рослин.
Однією з перспективних культур Ботанічного саду Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (ДНУ) є персик (Prunus persica (L.) Batsch), обсяги вирощування якого у зоні помірного клімату посідають третє місце серед плодових дерев [12].
Ефективне створення гібридів даної культури у зонах з менш сприятливим кліматом вимагає створення нових генотипів шляхом внутрішньовидової та міжвидової гібридизації, в тому числі й з мигдалем, та їх подальша селекція, що вимагає швидкого та надійного методу для молекулярно-генетичного профілювання з метою розрізнення близькоспорідених форм та детекції міжвидових гібридів. Як нами було показано раніше, одним з таких методів є метод оцінки поліморфізму довжини інтронів β-тубуліну (TBP-аналіз) [18].
Проведені нами дослідження росту і розвитку видів і сортів актинідії дають підстави рекомендувати актинідію A.purpurea, A.arguta та їх гібриди (Київська Крупноплідна, Вереснева, Київська гібридна, Фігурна) для промислового і аматорського вирощування, а A.kolomikta, A.polуgama - тільки для аматорського вирощування. А.chinensis можна вирощувати в степовій зоні України лише як декоративну культуру, оскільки в умовах Ботанічного саду ДНУ цей вид не плодоносив жодного разу.
Серед представників роду Crataegus L. найбільш придатними для культивування є Crataegus arnoldiana Sarg. та меншою мірою Crataegus submollis Sarg. Обидва види заслуговують аматорського вирощування.
Для представників роду Berberis L найбільш перспективними для аматорського вирощування є Berberis amurensis Rupr. та меншою мірою Berberis vulgaris L. Перший з двох видів може бути використаний також для промислового вирощування в якості вітамінної культури. Серед інтродукованих видів роду рослин роду Berberis L. за рівнем накопичення фенольних сполук у плодах домінував вид азійського походження B. koreana та гібрид B. × declinata,
які можна вважати найбільш придатними для вирощування в умовах степового клімату як джерело антиоксидантних сполук.
Найбільш перспективними серед представників роду Amelanchier Medik. є Amelanchier canadensis (L.) Medik. та Amelanchier spicata (Lam.) K.Koch, які можна використовувати як культуру для аматорського вирощування.
Серед представників роду Chaenomeles Lindl. nom. cons. в умовах Степового Придніпровʼя найбільш перспективними за якістю плодів та рівнем стійкості є Chaenomeles japonica (Thunb.) Lindl. ex Spach та Chaenomeles ×superba (Frahm) Rehder. Рослини можуть бути використані для промислового вирощування як джерело рослинної сировини для фармацевтичної та харчової промисловості (цукати, компоти). За результатами дослідження види C. cathayensis і C. × californica є найбільш перспективними видами для вирощування в степовій зоні з метою одержання плодів з найбільшим вмістом антиоксидантних фенольних сполук.
В цілому, серед досліджених інтродуцентів за вмістом флавоноїдів у плодах слід відзначити Berberis canadensis, Crataegus x arnoldiana, Actinidia arguta, Amelanchier florida, а за вмістом антоціанів – Berberis x declinata, Crataegus submolis, Amelanchier ovalis.
Таким чином, для визначення перспективності видів інтродукованих плодово-ягідних рослин для культивування у степовому регіоні слід враховувати суму критеріїв, зокрема, стійкість в арідних умовах, біологічну цінність плодів і ягід (вміст антиоксидантів, мікроелементів, вітамінів), здатність до накопичення біологічно активних речовин у плодах, терміни зберігання, промислові та товарознавчі характеристики.
Список літератури
1. Димань Т. М., Мазур Т. Г. Безпека продовольчої сировини і харчових продуктів. К.: Академія, 2011. 520 с.
2. Лихолат О. А. Вільно радикальні процеси за пневмопатії, спричиненої низькими концентраціями солей стронцію // Довкілля та здоров’я. 2001. № 4. С.
37–39.
3. Лихолат Ю. В., Мицик Л. П. Рівень акумуляції важких металів у рослинах Poa angustifolia L. у штучних біогеоценозах // Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель. Дніпропетровськ: ДНУ, 2000. Вип. 4. С. 25–28.
4. Лихолат Ю.В., Мыцык Л.П., Тарасов В.В. Травянистая растительность территории промышленных предприятий Днепропетровска // Проблемы ботаники на рубеже XX-XXI веков, Т. 1. СПб.: БИН РАН, 1998. -С. 275-276.
5. Перцева Т. А., Лихолат Е.А., Гуржий Е.В. Оценка состояния мукоцилиарного клиренса у пациентов с хроническим обструктивным заболеванием лёгких. Укр. пульмонологічний журнал. 2007. № 3. С. 16–18.
6. Приседський Ю. Г., Лихолат Ю. В. Адаптація рослин до антропогенних чинників (підручник для студентів спеціальностей біологія, екологія та середня освіта вищих навчальних закладів). ДонНУ імені Василя Стуса. Вінниця : ТОВ
"Нілан-ЛТД", 2017. 98 с.
7. Савосько В. М., Лихолат Ю. В, Бєлик Ю. В, Григорюк І. П. Апофітні та адвентивні деревні види на девастованих землях гранітних кар’єрів Криворіжжя.
Біоресурси і природокористування. 2019. Том 11. № 1–2. C. 14–25. DOI:
http://dx.doi.org/10.31548/bio2019.01.002
8. Савосько В., Лихолат Ю., Домшина К., Лихолат Т. Екологічна та геологічна зумовленість поширення дерев і чагарників на девастованих землях Криворіжжя // Journal of Geology, Geography and Geoecology. 2018. Вип. 27, № 1.
С. 116–130.
9. Стратегія економічної безпеки України на період до 2025 року: Указ Президента України від 11 серпня 2021 р. № 347/2021. Офіційний вісник Президента України. 2021. № 21. Ст. 964.
10. Gao Y., Zhang Z., Cheng J. et al. (2023). Genome-wide identification of the CER1 gene family in apple and response of MdCER1-1 to drought stress. Funct Integr Genomics. 23, 17. https://doi.org/10.1007/s10142-022-00940-x
11. Grünhofer P., Herzig L., Sent S., Zeisler‐Diehl V. V. & Schreiber L.
(2022). Increased cuticular wax deposition does not change residual foliar transpiration. Plant, Cell & Environment. 45. 1157–1171.
https://doi.org/10.1111/pce.14274
12. Kabar A., Khromykh N., Shupranova L., Lykholat Y. (2016). Enzymes and Peroxidase Isoforms Variation in the Dormant Buds of Fruit Plants Introduced in the Steppe Zone. Agrobiodiversity for improving nutrition, health and life quality.
Nitra: Slovak University of Agriculture in Nitra, 155-159.
13. Khromykh N., Lykholat Y., Anishchenko A, Didur O, Gaponov A, Kabar A., Lykholat T. (2020). Cuticular wax composition of mature leaves of species and hybrids of the genus Prunus differing in resistance to clasterosporium disease. Biosyst Divers. 28(4). 370–375. https://doi.org/10.15421/012047
14. Kovalenko I. M., Klymenko G. O., Melnik T. I., Yaroshchuk R. A., Zherdetska S. V., Su Y., & Lykholat O. A. (2020). Morphogenesis and vitality of seedlings of Ginkgo biloba in outdoor conditions. Regulatory Mechanisms in Biosystems. 11(1). 22‒28. doi: 10.15421/022003
15. Kovalenko I. M., Klymenko G. О., Yaroschuk R. А., Fedorchuk М. І., Lykholat O. A. (2018). Optimization of Ginkgo biloba cultivation technology in open soil conditions. Regul. Mech. Biosyst. 9(4). 535–539. doi: 10.15421/021880
16. Lykholat T. Yu., Lykholat O. A., Marenkov O. M., Kulbachko Yu. L., Kovalenko, I. M., & Didur, O. O. (2019). Xeneostrogenes influence on cholinergic regulation in female rats of different age. Ukrainian Journal of Ecology. 9(1). 240–243.
17. Lykholat T. Y., Lykholat O. A., Nedzvetsky V. S., Laktionov V. V.
(2014). Alimentarni tryhery hormonzalezhnykh form raku molochnoyi zalozy [Nutritional triggers of hormone dependent breast cancers], Bulletin of Dnipropetrovsk University, Biology and ecology. 22(1). 33–37.
18. Lykholat Y.V., Rabokon A.M,. Blume R.Ya, Khromykh N.O., Didur O.O., Sakharova V.H., Kabar A.M., Pirko Ya.V., Blume Ya.B. (2022).
Characterization of β-Tubulin Genes in Prunus persica and Prunus dulcis for
Fingerprinting of their Interspecific Hybrids Cytology and Genetics. 56, 6. 481–493.
https://doi.org/10.3103/S009545272206007X
19. Lykholat Y. V., Khromykh N. O., Lykholat T. Y. et al. (2019).
Introduction success of less common species from the genus Berberis L. Ukrainian Journal of Ecology. 9(4). 634–640. doi: 10.15421/2019_801
20. Lykholat Y. V., Khromykh N. A., Didur O. O., Alexeyeva A.
A. & Lykholat T. Y. (2020) Modification of the epicuticular waxes of plant leaves due
to increased sunlight intensity. Biosystems
Diversity. 28.29– 33. https://doi.org/10.15421/012005
21. Lykholat Y. V., Khromykh N. O., Lykholat T. Y., et al. (2019). Industrial haracteristics and consumer properties of Chaenomeles Lindl. fruits. Ukrainian Journal of Ecology. 9(3). 132–137.
22. Prisedsky Y., Kabar A., Lykholat Y., Martynova N., Shupranova L., (2017). Activity and isoenzyme composition of peroxidase in the vegetative organs of Japanese quince under steppe zone conditions. BIOLOGIJA. 63, 2. 185–192
23. Savosko V., Bielyk Y., Lykholat Y., Heilmeier H., Grygoryuk I., Khromykh N., Lykholat T. (2021). The total content of macronutrients and heavy metals in the soil on devastated lands at Kryvyi Rih Iron Mining & Metallurgical District (Ukraine). Journal of Geology, Geography and Geoecology. Issue 30, № 1. P.
153– 164. DOI: doi.org/10.15421/112114.
24. Savosko V., Komarova I., Lykholat Y., Yevtushenko E. and Lykholat T.
(2021). Predictive model of heavy metals inputs to soil at Kryvyi Rih District and its use in the training for specialists in the field of Biology. Journal of Physics Conference Series. 1840: 012011. https://doi. org/10.1088/1742-6596/1840/1/012011.
25. Savosko, V., Lykholat, Y., Domshyna, K. & Lykholat T. (2018).
Ecological and geological determination of trees and shrubs’ dispersal on the devastated lands at Kryvorizhya (in Ukrainian). Journal of Geology, Geography and Geoecology. 27(1). 116‒130. DOI: 10.15421
26. Palvashova G., Gonchar K. V., Sydorchuk I. A., Simchinskiy P. V. Study of the influence of different types of pretreatments of thorns in the production of fruit sauces // Zb. theses add. 76th Sciences. conf. Odesa, Apr. 18-22. 2016 / Odessa.
National. acad. Food. Technologies; under the zag. Ed. B. V. Egorova. Odesa, 2016.
74-76.