ВТРАТА РОБОЧИХ МІСЦЬ ПІД ЧАС ВОЄННОГО
Скільки українців без роботи, складно відповісти, бо наразі жоден державний орган не знає, скільки всіх українців живе у країні. Зазвичай ці дані готує Держстат, однак після 24 лютого такі дослідження не проводяться.
Наприклад, ООН стверджує, що після початку великої війни з України виїхали майже 13 млн людей, повернулися 8,12 млн, а 4,77 млн отримали статус тимчасового захисту в країнах Євросоюзу.[6]
Мінекономіки оцінює кількість безробітних 2,6 млн осіб. Цифра не включає людей, які перебувають за кордоном або на тимчасово окупованих територіях.
Більш песимістичні оцінки наводить МОП. Там вважають, що у 2022 році рівень зайнятості в Україні буде на 15,5% меншим, ніж у 2021 році. Тобто безробітних буде на 2,4 млн більше, ніж у 2021 році. Держстат називає цифру 1,7 млн. [6]
Масштабні втрати робочих місць, масова внутрішня та зовнішня міграція працездатного населення в період повномасштабної війни зумовили загострення ситуації на ринку праці. Повномасштабна війна Росії з Україною катастрофічно вплинула на рівень безробіття в Україні.
Одним з основних чинників впливу на ринок праці в умовах війни є регіональний. Якщо в довоєнний час лідерами за кількістю вакансій, окрім Києва, були міста-мільйонники Одеса, Дніпро, Харків, то після повномасштабного вторгнення Росії це – міста на Заході України.
Показовою є статистика по пошуку роботи, онлайн-платформа robota.ua [5], порівняно з довоєнним часом, кількість вакансій на другий тиждень війни впала на 55-85% залежно від міста. Найбільше падіння у Харкові (15 безробітних на одну вакансію), найменше у Львові (2 безробітні на одну вакансію).
В умовах воєнного стану, питання порядку реєстрації безробітних та виплати допомоги регулюється постановою КМУ від 19 березня 2022 року №334 «Деякі питання реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, нарахування та виплати допомоги по безробіттю на період дії воєнного стану» [3].
Також був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо деяких питань функціонування сфер зайнятості та загальнообов‘язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в період воєнного стану» від 21.04.2022 [4].
Ринок праці корелює з ВВП, на сьогодні працюють сектори економіки, які забезпечують базові потреби громадян (енергетика, опалення, водопостачання, освіта, медицина, держсектор, сільськогосподарські господарства, виробництво та продаж товарів повсякденного попиту та ін.), але тільки на тих територіях де не ведуться бойові дії.
За результатами досліджень Групи «Рейтинг», серед тих, хто мав роботу до війни, працюють у звичному режимі лише 36 %, віддалено або частково – 19 %, знайшли нову роботу – 6 %, втратили роботу й нині не працюють – 37 %.
Зростання безробіття відбулося через глибокий спад економічної активності та поповнення лав безробітних мігрантами з прифронтових територій, які потребують працевлаштування.
Внутрішні мігранти створюють додатковий тиск на ринок праці, адже у східних регіонах структура зайнятості була суттєво зміщеною в бік промисловості порівняно із західними та центральними областями, куди вони переміщаються. Це посилює вже наявні структурно-кваліфікаційні диспропорції між попитом та пропозицією робочої сили, навіть з урахуванням впливу релокації підприємств.
Зростання показника безробіття дещо гальмує дія стримуючих факторів, зокрема: наявність внутрішніх вимушених мігрантів, які не здійснювали пошук роботи; мобілізація, слабкий фінансовий запас міцності, що змушував членів домогосподарств активно шукати роботу, навіть менш кваліфіковану та оплачувану. Важливим чинником є й зовнішня міграція. Згідно з даними мобільних операторів, щодня протягом квітня – вересня 2022 р. кількість осіб, які перебували за межами України, становила приблизно 3,2 млн осіб.
Водночас 23 % втікачів від війни вдалося зберегти роботу в Україні та працювати дистанційно. Більшість із них мають намір повернутися в Україну.[1]
За даними порталу robota.ua [5] спостерігається високий попит на такі вакансії: лікарі, фармацевти, бухгалтери, касири, водії, вантажники, будівельники, робочі спеціальності тощо. Найменш затребувані – фахівці туристичного та ресторанного бізнесу.
У найближчій перспективі масового збільшення кількості робочих місць не передбачається. Тільки одна з п’яти компаній – членів Європейської бізнес-асоціації (ЄБА) планує наймати нових працівників наступного року, тоді як 53 % керівників компаній не збільшуватимуть кількість робочих місць, а інші 28 % будуть вимушені скоротити штат.
Відновлення попиту на робочу силу стримуватимуть слабкий фінансовий стан бізнесу та недостатні обсяги інвестицій в економіці в найближчій перспективі. Наступного року лише 19 % підприємців планують упровадити нові інвестиційні проєкти. [1]
Пожвавлення економічної активності як у виробничому секторі, так і у сфері послуг, адаптація роботодавців до нових умов економічної діяльності сприяли певному відновленню активності на ринку праці протягом останніх місяців. Так, кількість актуальних вакансій на порталі Work.ua у липні (порівняно з попереднім місяцем поточного року) зросла на 14 %, серпні – на 20 %, вересні – на 16 %. Першість за пропозицією вакантних робочих місць утримують Київська, Львівська, Дніпропетровська, Одеська та Івано-Франківська області.
У вересні почалося поступове відновлення ринків праці регіонів, постраждалих від воєнних дій: приріст вакансій порівняно із серпнем у Харківській області становив 25 %, у Миколаївській – 22 %, Чернігівській – 23 %, Київській – 23 % та Одеській – 22 %. Однак попри поступове зростання кількості вакантних робочих місць, пропозиція робочої сили все ще значно перевищує попит. [1]
У деяких професійних сферах зберігається критично низька кількість вакансій на тлі збільшення пропозиції робочої сили внаслідок зростання економічної активності громадян та повернення частини мігрантів.
Подальша відсутність рівноваги попиту та пропозиції на ринку праці, зокрема в довгостроковій перспективі, збільшуватиме навантаження на державний бюджет, сферу соціального захисту. Це може призвести до гострого дефіциту працівників у певних галузях і поглиблення наявних диспропорції на ринку праці.
Таке поглиблення слід очікувати й у період відновлення, коли відбудеться прогнозоване зростання попиту на фахівців будівельної індустрії (проєктувальників, архітекторів, дизайнерів, мулярів та ін.) та суміжних з нею галузей економіки (логістів, водіїв автотранспортних засобів, інженерно-технічні кадри, спеціалістів з виготовлення будівельних матеріалів).
Якщо зберігатиметься тенденція щодо розвитку сфери ІТ, зросте попит на фахівців цієї галузі. У повоєнні часи значним буде попит на медичних працівників. Однак, з огляду на масштаби руйнувань промислових підприємств і тривалість відновлення зруйнованих потужностей, попит на працівників промислових видів діяльності певний час буде порівняно слабким.
Уже у воєнний період спостерігаються тренди саморегулювання ринку праці.
Так, до вересня 2022 року кількість людей, які готові були як до зміни професії, так і до нижчої заробітної плати, постійно зростала. У свою чергу роботодавці мали більший вибір кандидатів та підвищували вимоги до пошукачів – тобто, спостерігались усі ознаки ринку праці з домінуванням роботодавця.
Отже, безробіття як соціально-економічне явище, за якого працездатне населення не може знайти роботу. Безробіття, а особливо його високий рівень, породжує соціальне напруження в суспільстві. Воно здатне дестабілізувати економіку і політичну систему в мирний час, а у воєнний час – це криза і трагедія.
Створення ефективної системи регулювання зайнятості є одним із головних завдань держави під час російсько-української війни. Безробіття є макроекономічною проблемою яку формують такі чинники, як: активні бойові дії, структурні зрушення в економіці, зниження темпів економічного зростання, науково-технічний прогрес, інфляція, демографічні процеси тощо.
Значні втрати робочої сили у якісному й кількісному вимірах можуть перешкодити відбудові та розвитку країни, спричинити зростання економічного навантаження на працюючих, скорочення надходжень до бюджетів і соціальних фондів при збільшенні навантаження на них. Тому в період воєнних дій та в час повоєнного відновлення заходи державної політики у сфері збереження та використання трудового потенціалу мають бути максимально ефективними.
Список літератури
1. Ринок праці в умовах війни: тенденції та перспективи Національний інститут стратегічних досліджень [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://niss.gov.ua/news/komentari-ekspertiv/rynok-pratsi-v-umovakh-viyny-tendentsiyi-ta-perspektyvy.
2. Надзвичайний стан в Україні. Агентство ООН у справах біженців. URL:
https:// www.unhcr.org/ukraine-emergency.htmi.
3. Деякі питання реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, нарахування та виплати допомоги по безробіттю на період дії воєнного стану: Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 року №334. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://ips.ligazakon.net/document/kp220334.
4. Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо деяких питань функціонування сфер зайнятості та загальнообов‘язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в період воєнного стану: Закон України. Документ 2220-ІХ, чинний, поточна редакція – Прийняття від 21.04.2022 – Набрання чинності 07.05.2022. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2220-20#Text.
5. Robota.ua Онлайн-ресурс з працевлаштування в Україні. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: https//thepoint.robota.ua/
6. Мільйони українців втратили роботу через війну. Звідки вони беруть гроші на життя? [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://www.epravda.com.ua/publications/2022/12/8/694732/