ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ ПОВОЄННОЇ РОЗБУДОВИ ЕКОНОМІКИ: ДОСВІД БОСНІЇ ТА ГЕРЦЕГОВИНИ
Таблиця 2. Проєкти Програми реконструкції Боснії та Герцеговини
Назва проєкту Частка у загальному
фінансуванні, %
Екстрене відновлення 8,5
Екстрене відновлення ферм і сільгоспугідь 2,7
Очищення води, термінові роботи та усунення твердих відходів 3,6
Реконструкція транспортних шляхів 8,7
Реабілітація постраждалих від воєнних дій 1,6
Екстрена реконструкція сектору освіти 1,7
Екстрена реконструкція систем опалення 2,2
Розмінування територій 3,6
Ремонт житлового фонду 3,2
Екстрена реконструкція електростанцій 10,5
Екстрена демобілізація та реінтеграція 1,1
Громадські роботи і зайнятість 2,4
Транзитивна допомога 5,9
Гарантії для рестарту промисловості 2,7
Важливі медичні послуги 1,8
Фонд Боснійських підприємств 1,1
Рятівний мікро-бізнес, місцева ініціатива 1,0
Банк мікро-фінансування 0,4
Трастовий фонд MIGA -
Реконструкція сектору освіти ІІ 3,2
Реконструкція транспортних шляхів ІІ 9,3
Екстрена реконструкція газорозподільчої системи 2,8
Допомога на реконструкцію Республіки Сербської (Republika Srpska) 3,2
Урядові послуги 2,4
Реформа державних фінансів 4,8
Реформа банківського сектору 4,3
Екстрена реабілітація телекомунікацій 5,6
Джерело: [15].
У той же час потрібно мати на увазі, що у ІІ половині 1990-х і на початку 2000-х рр. при відбудові Балканських країн міжнародні донори досить неохоче надавали пайове чи кредитне фінансування для закупівлі промислового обладнання і, натомість, фокусувалися на дрібних кредитах для поповнення
MANAGEMENT, MARKETING
INFORMATION ACTIVITY AS A COMPONENT OF SCIENCE DEVELOPMENT
обігових коштів підприємств. Така позиція за відсутності потужного внутрішнього банківського сектора не дозволяла перезапустити діяльність великих промислових підприємств, зупинених під час війни. Але чого дійсно потребували підприємства після завершення війни – це залучення капіталу, технологій та управлінських ноу-хау, які б зробили новий бізнес життєздатним [14].
Необхідно підкреслити велике значення заснованих фінансовий та інвестиційних інститутів та організацій. Так, У Боснії та Герцеговині Агенція з гарантування інвестицій надавала гарантії для покриття політичних і воєнних ризиків фінансовим, торгівельним компаніям і банкам-нерезидентам, які кредитували оборотні активи або здійснювали інвестиції у місцеві підприємства. Агенція була заснована Урядом БіГ, а фінансування її діяльності забезпечувалося Світовим банком у сумі 50 млн дол.
Іноземна компанія-кредитор чи інвестор самостійна визначала партнера (боснійське підприємство) і приймала на себе комерційні ризики від партнерства з ним. Світовий банк і Уряд гарантували виключно політичні та воєнні ризики за умови, що відповідні проєкти сприяли інвестиціям у боснійську економіку та розширенню експорту. Гарантії діяли протягом трьох років від початку проєкту і поширювалися на всі корпоратизовані підприємства у країні.
Спонсорський трастовий фонд Багатостороннього агентства гарантування інвестицій (MIGA) був покликаний стимулювати надходження прямих іноземних інвестицій до боснійської економіки, сприяючи таким чином її відродженню та розвитку. Фонд надавав іноземним інвесторам гарантії від політичних ризиків, що мали спонукати їх до створення нових підприємств.
Спонсорами фонду виступали країни – члени MIGA, які погоджувалися покривати політичні ризики приватних компаній (резидентів своїх країн), що здійснювали інвестиції в боснійську економіку. Спонсорським трастовим фондом приймалися до розгляду проєкти, що оцінювалися як економічно життєздатні, фінансово стійкі та екологічно здорові, а також сприяли збільшенню зайнятості, трансферту технологій та генеруванню експорту. Фонд приймав на себе ризики воєнних дій, громадських заворушень, експропріації, порушення контрактів і неконвертованості національної валюти.
Окремий проєкт Світового банку передбачав створення в БіГ фонду венчурного капіталу для малого й середнього підприємництва. Фонд був призначений для надання пайового фінансування та технічної допомоги боснійським підприємствам приватного сектору. Виконуючи такі функції, Фонд мав доповнити собою кредитні інструменти, які вже були створені донорами. Підприємницький фонд фінансував створення, модернізацію, розширення та реструктуризацію малих і середніх приватних підприємств або ж державних підприємств, які стали на шлях приватизації.
У рамках окремого проєкту Світового банку було засновано фінансову установу, яка перекредитовувала отримані від донорів ресурси малим і мікро-підприємствам у БіГ для початку їх діяльності. Розмір кредитів зазвичай був меншим, ніж передбачалося стандартними умовами від боснійських банків, а
MANAGEMENT, MARKETING
INFORMATION ACTIVITY AS A COMPONENT OF SCIENCE DEVELOPMENT
ставки – більш низькими. Хоча ставки й повинні були покривати операційні витрати на діяльність фонду та забезпечувати його мінімальну прибутковість. Оперативне управління Банком мікрофінансування здійснювалося міжнародним консультантом проєкту, що отримав у власність міноритарний пакет акцій банку.
Отже, з огляду на доволі успішну практику Боснії та Герцеговини виходить, що при початку реконструкції, відновлення економіки країни після війни доцільно передбачити механізм координації міжнародної допомоги та управління проєктами. Зокрема потрібно передбачити залучення міжнародного фінансування переважно у формі грантів, сфокусуватися на цілях швидкого та дієвого відновлення й розвитку критичної інфраструктури. Цей досвід варто використовувати в умовах повоєнної розбудови та реструктуризації національної економіки України.
У подальших дослідженнях планується вивчити й узагальнити успішні практики відновлення й розвитку критичної інфраструктури у країнах світу, де відбувалися збройні конфлікти і бойові дії.
Список літератури:
1. Кизим М. О., Хаустова В. Є., Трушкіна Н. В. Сутність поняття «критична інфраструктура» з позицій національної безпеки України. Бізнес Інформ. 2022.
№ 12. С. 58-78. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2022-12-58-78.
2. Трушкіна Н. Сутність поняття «розвиток критичної інфраструктури».
Moderní aspekty vědy: XXIX. Díl mezinárodní kolektivní monografie. Česká republika, Jesenice: Mezinárodní Ekonomický Institut s.r.o., 2023. Str. 149-163.
3. Khaustova V., Tirlea M. R., Dandara L., Trushkina N., Birca I. Development of Critical Infrastructure from the Point of View of Information Security [Dezvoltarea infrastructurii critice din punct de vedere al securității informațiilor]. UNIVERS STRATEGIC – Revistă de Studii Strategice Interdisciplinare și de Securitate. 2023.
Anul XIV. Nr. 1(53). P. 170-188.
4. Трушкіна Н. Еволюція теоретичних поглядів на сутність поняття
«інфраструктура». Věda a perspektivy. 2023. № 3(22). Str. 125-143.
https://doi.org/10.52058/2695-1592-2023-3(22)-125-143.
5. Шаповал Н., Федосеєнко М., Грибановський О., Терещенко О., Повоєнне відновлення України. Нові ринки та цифрові рішення. Київ: KSE Institute, 2022.
28 с.
6. Трушкіна Н. Сутність поняття «безпека». Problems of the development of science and the view of society: Proceedings of the XI International Scientific and Practical Conference (Austria, Graz, March 21-24, 2023). Graz: International Science Group, 2023. Р. 156-161.
7. Баронін А. Як військові конфлікти впливають на економіку. Mind. 2017.
30 червня. URL: https://mind.ua/openmind/20173685-yak-vijskovi-konflikti-vplivayut-na-ekonomiku.
8. Досвід врегулювання конфліктів у світі. Уроки для України. Київ: Інститут світової політики, 2016. 36 с.
MANAGEMENT, MARKETING
INFORMATION ACTIVITY AS A COMPONENT OF SCIENCE DEVELOPMENT
9. Кращі практики реструктуризації боргу та повоєнного «зеленого»
відновлення: можливості для України. Київ: Міжнародний фонд «Відродження», DixiGroup, 2022. 28 с.
10. Філіпчук В., Октисюк А., Поворозник В., Ярошенко Є. Моделі і ціна врегулювання конфлікту на Донбасі: міжнародний досвід та українські реалії.
Київ: Міжнародний центр перспективних досліджень, 2016. 28 с.
11. Підоричева І. Ю., Миценко І. М. Відновлення повоєнної економіки України:
управлінські аспекти, європейський досвід і завдання. Інноваційні основи відновлення та розвитку країн після збройних конфліктів: інноваційний вимір:
колективна монографія / за ред. д.е.н. В. А. Омельяненка Суми: Інститут стратегій інноваційного розвитку і трансферу знань, 2022. С. 93-125.
12. Трушкіна Н. Ключові проблеми розвитку критичної інфраструктури в Україні у воєнний період. Сучасні аспекти модернізації науки: стан, проблеми, тенденції розвитку: матеріали XXX Міжнар. наук.-практ. конф. (Німеччина, м. Гамбург, 7 березня 2023 р.) / за ред. І. В. Жукової, Є. О. Романенка. Київ: ГО
«ВАДНД», 2023. С. 345-353.
13. Трушкіна Н. Розвиток критичної інфраструктури в умовах війни: проблеми та шляхи їх вирішення. Rebuild Ukraine: Справа всього цивілізованого світу: зб.
тез доповідей ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Луцьк, 15 березня 2023 р.) / за заг. ред. Н. В. Павліхі; ГО «Інститут Транскордонних Ініціатив», ВНУ ім. Лесі Українки. Луцьк: Вежа-Друк, 2023. С. 30-36.
14. Богдан Т. Відбудова економіки: напрямки, важелі, інститути. Як фінансувалося післявоєнне відновлення у Боснії і Герцеговині і який досвід відбудови можна застосувати в Україні? Економічна правда. 2022. 25 квітня.
URL: https://www.epravda.com.ua/columns/2022/04/25/686208/.
15. Bosnia and Herzegovina the Priority Reconstruction Program, Sectoral Projects and Programs. World Bank Group and the EBRD, 1997.
MANAGEMENT, MARKETING
INFORMATION ACTIVITY AS A COMPONENT OF SCIENCE DEVELOPMENT