КЛІНІЧНІ АСПЕКТИ ПРОВЕДЕННЯ ДЕЯКИХ
За даними В.Д. Пантелеєва (1988), при парафункції жувальних м’язів у вигляді стиснення зубів на електроміограмах, отриманих зі скроневих м’язів у стані відносного спокою нижньої щелепи, відзначається підвищена активність.
У більшості пацієнтів амплітуда потенціалів дії окремих рухових одиниць становила від 40 до 100 мкВ, за амплітудою активності була симетричною зліва і справа. Водночас за аналогічної ситуації активність власне жувальних м’язів становила від 5 до 20 мкВ.
При електроміографічному дослідженні пацієнтів із бруксизмом А.П. Залігян (1998) показала високу біоелектричну активність власне жувальних і скроневих м’язів у стані відносного фізіологічного спокою і при максимальному стисканні зубів порівняно з нормою.
Враховуючи складнощі у проведенні функціональних методів дослідження у дітей із використанням дорогого устаткування і необхідність у спеціальній підготовці фахівців, заслуговує на увагу думка дослідників про застосування у дітей функціональних проб та діагностичних тестів для визначення функціонального стану ЩЛД .
Діагностика анатомічних аномалій і деформацій оклюзії ґрунтується на даних анамнезу, результатах клінічних і спеціальних методів дослідження:
оцінці обличчя за фотографіями у фас і у профіль; результатах телерентгенографії; аналізі бічних томограм СНЩС; оклюзійних співвідношеннях за допомогою оклюзографії; діагностичних моделях в артикуляторі; функціографії; жувальній ефективності.
Одним із найбільш цінних методів діагностики зубощелепних аномалій є цефалометричний аналіз профільних телерентгенограм. За телерентгенограмою можна судити про співвідношення зубних рядів і товщину м’яких тканин профілю обличчя, а отже, і про ефективність лікування.
При вивченні мовних розладів рекомендують визначити, яка з операцій породження мовного висловлювання порушена. Вивчається зовнішня мова, матеріальна реалізація якої здійснюється на основі фонетичної системи мови .
Для оцінки звуковимови у дітей з аномаліями ЩЛД запропоновані різні методики, в тому числі ларингоскопія та фіброфарингоскопія.
Процес звуковимови здійснюється енергетичним (дихальним), генераторним (голосоутворюючим), резонаторним (звукоутворюючим) відділами мовного апарату при регуляції з боку центральної нервової системи.
Для того щоб цей процес був повноцінним, необхідні максимально точні артикуляційні рухи. Це можливо за умови нормального функціонування органів дихального і голосоутворюючого відділів, за відсутності порушень будови і рухливості органів артикуляційного відділу, а також при збереженій їх іннервації.
Рекомендують вивчати сформованість артикуляторних навичок, стан артикуляційної моторики та рівень розвитку фонематичних процесів.
Порушення вимови можуть бути різної етіології та виявлятися при різних
формах мовних розладів і нерідко визначаються віковими, етнічними та морфологічними особливостями.
Для правильного визначення патогенезу та структури мовного порушення недостатньо тільки педагогічного обстеження, необхідне залучення даних клінічних досліджень (проведених лікарями: дитячим неврологом, отоларингологом, стоматологом-ортодонтом і т. д.).
Ми рекомендуємо аналізувати анамнестичні дані, фізичний і неврологічний статус та стан органів артикуляції.
Методи міогімнастики в ортодонтичній практиці.
Міотерапія як метод профілактики та лікування аномалій ЩЛД був запропонований A. Rogers у 1917 році й отримав подальший розвиток у дослідженнях вітчизняних та зарубіжних фахівців. Принцип лікування полягає в тренуванні м’язів, яке сприяє нормалізації їх функції. Лікувальна гімнастика може бути самостійним методом, передувати ортодонтичному лікуванню, поєднуватися з ним або застосовуватися в ретенційному періоді лікування.
Міогімнастика застосовується з метою формування та нормалізації функції м’язів ЩЛД у процесі корекції прикусу й попередження розвитку ЗЩА.
Результати клінічних досліджень вказують на провідну роль функціональних відхилень у розвитку ЗЩА. Виділяють ряд порушень, при яких проведення міотерапії є одним із основних методів корекції: зміна тонусу мімічних і жувальних м’язів; порушення змикання губ; неправильне положення язика в спокої; зміна величини та місця прикріплення вуздечок губ, язика, глибини присінку порожнини рота після реконструктивних операцій.
Як клінічний метод міотерапія сприяє нормалізації та розвитку міміки, жувальної функції та артикуляції, але не акцентує увагу на цілеспрямованому вдосконаленні мовно-рухової функції. Посилань на застосування міотерапевтичної методики в логопедичній практиці при аналізі спеціальної літератури вкрай мало.
Пропонується система ігор та ігрових прийомів, побудована на основі міотерапевтичних вправ, і рекомендується застосування її на заняттях із фізичного виховання в дошкільних установах чи в умовах стаціонару;
представлені прийоми, спрямовані на усунення порушень артикуляційної моторики у дітей із мовно-руховими розладами.
У ортодонтичній практиці останніх років велика увага приділяється прийомам логопедичного масажу, який сприяє подоланню у дітей мовнорухових розладів.
Контроль за виконанням вправ покладається на батьків, вихователів та медичний персонал.
До так званих лабіальних апаратів відносять амортизатор Роджерса і Штане, пластинку-диск Фріеля, стабілізатор Ноя, активатор Дасса. Застосовують
інтрабукальні апарати – вестибулярні пластинки Крауса, Хотца, Шварца, Шонхера, Хінца та ін.
Аналіз досягнутих результатів показав необхідність подальшого дослідження структури мовних порушень та розробки методів артикуляційної міогімнастики при ортодонтичному лікуванні аномалій і деформацій оклюзії у дітей із порушенням звуковимови.
Сучасні стандартні апарати для міофункціональної корекції зубощелепних та мовних аномалій у дітей.
Метою активного ортодонтичного лікування в будь-якому віці є досягнення морфологічного, функціонального та естетичного оптимуму, тобто індивідуального гармонійного стану зубощелепно-лицевої ділянки. Це передбачає усунення всіх морфологічних відхилень і нормалізацію порушених функцій, що дуже важливо для стабілізації досягнутого результату – фізіологічного прикусу. На нашу думку, цю проблему можуть вирішити вестибулярні пластинки
Dr. Hinz, які застосовуються у дітей у період тимчасового і змінного прикусу.
Пластинки випускаються двох розмірів: I – із червоним кільцем (радіусом 22,5 мм), призначена для дітей у молочному прикусі, II – із синім кільцем (радіусом 30 мм) – для дітей у змінному прикусі (5-7 років). Вестибулярні пластинки виготовляються з гіпоалергенного силікону та з пластмаси (жорсткі, для другого етапу лікування). Лікування за допомогою вестибулярних пластинок рекомендовано дітям від 2 до 7 років із проблемами звуковимови, причини яких обумовлені дисфункцією м’яких тканин, що беруть участь у процесі артикуляції.
Пластинки активізують механізми саморегуляції в організмі, що росте, завдяки чому досягається усунення шкідливих міофункціональних впливів. Завдяки ефекту м’язової «пам’яті» результати активного денного тренування (1-2 години) закріплюються під час нічного носіння апарата. Також ми вважаємо, що раціональність застосування таких апаратів у дітей із порушеннями мовлення полягає в можливості індивідуального підбору (не тільки за розміром, а й за типом).
Еластична пластинка Stoppi пропонується дітям починаючи з 2-річного віку при тривалому смоктанні пустушки або пальця для якнайшвидшого відвикання дитини від цих шкідливих звичок і профілактики виникнення мовних порушень, інфантильного типу ковтання та відкритого прикусу. Пластинка Stoppi має бічні площадки для накушування, завдяки яким пластинка зручно розміщується в роті, не перекидається й ефективно запобігає компресії верхнього зубного ряду при засмоктуванні.
Пластинка з дротяною заслінкою Мuрру-G допомагає контролювати положення язика, запобігає прокладанню його між зубами, усуває шкідливу звичку облизування губ, коригує міжзубний астигматизм, сприяючи таким чином корекції відкритої оклюзії.
При формуванні дистальної оклюзії і наявності сагітальної щілини та недорозвиненні нижньої щелепи дитині важко утримувати в роті стандартну
вестибулярну пластинку. У цьому випадку рекомендовано застосовувати вестибулярну пластинку Мuрру-OS із козирком, яка дозволяє усунути сагітальну щілину і стимулює ріст нижньої щелепи. При глибокому різцевому перекритті пластинку встановлюють козирком униз, а для усунення зворотного перекриття – козирком угору. Вестибулярна пластинка з козирком показана при ретрузії або протрузії різців. Прикушуючи козирок пластинки нижніми зубами, дитина висуває нижню щелепу вперед, що стимулює і нормалізує розвиток н/щ, полегшує і тренує змикальний рефлекс губ. Якщо ж направити козирок угору, можна запобігти формуванню зворотного різцевого перекриття, яке нерідко виникає у дитини, коли нижні зуби в результаті шкідливої звички засмоктування верхньої губи перекривають верхні різці, що також, безсумнівно, спричиняє виникнення дефектів мовлення. Також пластинка з козирком сприяє профілактиці ЗЩА у дитини при ранній втраті тимчасових молярів.
Пластинка з намистинкою Мuрру-P може застосовуватися для стимуляції язика, оскільки утримує його в фізіологічно правильному положенні. Катаючи намистинку язиком по твердому піднебінню, дитина стимулює таким чином тонус язика. Пластинка з намистинкою ефективна при функціональній ринолалії, зумовленій недостатнім підйомом м’якого піднебіння, при фонації в дітей із млявою артикуляцією, після операції з усунення вродженої розщелини піднебіння. Пластинка з намистинкою покращує тонус і сприяє тренуванню слабких м’язів та тканин порожнини рота. Вона ефективно допомагає дитині усунути труднощі у вимові слів. Хороші результати дає використання даної пластинки при заїканні – одному з проявів порушення темпоритмічної організації мови, чинить розслаблюючу дію та м’яко знімає судомну напругу м’язів мовного апарату. При застосуванні пластинки тренується носове дихання, усувається інфантильний тип ковтання.
Важливо зазначити, що міофункціональна корекція зубощелепних аномалій, нормалізація носового дихання та правильного функціонування м’язів лицевої ділянки, усунення інфантильного типу ковтання в період тимчасового й раннього змінного прикусу (2-8 років) дозволяє нормалізувати форму піднебіння, яке у дітей із ротовим типом дихання набуває вигляду готичного високого склепіння, порушуючи нормальну фонацію. Язик призвичаюється займати правильне верхнє положення з упором у передню третину твердого піднебіння, при якому забезпечується підтримка язиком склепіння верхньої щелепи зсередини, нормалізуються її форма, ширина та висота, усувається м’язовий дисбаланс (тиск язика компенсує тиск кругового м’яза рота та щічних м’язів зовні). При цьому дно порожнини носа опускається, і піднебіння набуває правильної куполоподібної форми. У другій половині змінного прикусу такого ефекту вже не спостерігається. Саме тому корекцію функцій необхідно починати якомога раніше – вже в тимчасовому прикусі (3-5 років).
Необхідно враховувати ступінь залежності правильної артикуляції звука від конкретної аномалії в будові артикуляційного апарату. Так, при механічній
дислалії нерідко доводиться попередньо коригувати аномалії в будові зубощелепної системи дитини для подальшої правильної постановки звуків.
Висновок. Ось чому для розробки правильного і послідовного плану лікування при подібних поєднаних патологіях дуже важливо забезпечити взаємодію та ефективну співпрацю логопеда і ортодонта – це дозволяє своєчасно усувати анатомічні порушення в будові органів, що беруть участь в артикуляції, та коригувати розвиток щелепно-лицевого апарату дитини в цілому.
Список літератури:
1. Атлас ортодонтических аппаратов / В.Д. Куроедова, В.Н. Ждан, Л.Б.
Галич [и др.]. – Полтава: Дивосвіт, 2011. – 154 с.
2. Безвушко Е.В. Динаміка поширеності зубощелепних аномалій у дітей Львівської області / Е.В. Безвушко, А.Л. Міськів // Вісник проблем біології і медицини. – 2015. – Вип. 2, т. 2. – С. 21-24.
3. Біда О.В. Стоматологічне здоров’я дітей молодшого та середнього шкільного віку і критерії його оцінки / О.В. Біда // Український стоматологічний альманах. – 2007. – № 1. – С. 51-54.
4. Білоус А.М. Зіставлення морфофункціонального стану зубощелепної ділянки й опорно-рухового апарату в пацієнтів із перехресним прикусом / А.М.
Білоус, Н.В. Куліш, Л.В. Смаглюк // Український стоматологічний альманах. – 2013. – № 4. – С. 58-60.
5. Вильямс С. Концептуальная ортодонтия (рост и ортопедия) / Стефан Вильямс. – Львов: ГалДент, 2006. – 200 с.
6. Деньга О.В. Взаимосвязь частоты зубочелюстных аномалий с уровнем соматического здоровья / О.В. Деньга, К.А. Колесник // Таврический медикобиологический вестник. – 2012. – Т. 15, № 2, ч. 3 (58). – С. 301-304.
7. Дорошенко О.М. Дослідження функціонального стану жувальних м’язів у пацієнтів різних вікових груп із сагітальними аномаліями
прикусу / О.М. Дорошенко, К.М. Лихота, М.В. Дорошенко, О.В. Біда //
Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. – К., 2015. – Вип. 24, кн. 2. – С. 58-63.
8. Дорошенко С.И. Влияние сагиттальных аномалий прикуса на функцию жевания и речи: автореф. дис. ... канд. мед. наук: 771 / Светлана Ивановна Дорошенко; Киев. мед. ин-т им. А.А.Богомольца. – К., 1969. – 17 с.
9. Дорошенко С.І. Латеральна телерентгенографія / С.І. Дорошенко, Є.А.
Кульгінський, К.В. Стороженко. – К. : Здоров’я, 2013. – 103 с.
10. Доусон П.Е. Функциональная окклюзия: от височнонижнечелюстного сустава до планирования улыбки / Питер Е. Доусон: пер. с англ.; под ред. Д. Б.
Конева. – М. : Практическая медицина, 2016. – 592 с.
11. Дрогомирецька М.С. Вплив етіологічних чинників на розвиток дистального прикусу у дітей / М.С. Дрогомирецька, Т.Я. Сухомлинова, А.В.
Якимець, Д.В. Лепорський, Н.В. Амелiна, I.В. Мельник // Дентальные технологии. − 2008. − № 3 (38). – С. 45-46.
12. Дрогомирецька М.С. Патогенетичні принципи ортодонтичного лікування зубощелепних аномалій у дорослих при пародонтиті на фоні атеросклерозу та гіпоестрогенії: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра мед. наук: спец.
14.01.22 «Стоматологія» / М.С. Дрогомирецька. – Одеса, 2010. – 36 с.
13. Евтушенко Л.Г. Сравнительная характеристика влияния нормальной и неправильной артикуляции языка на возникновение доформации зубных дуг и лчение патологии III класса / Л.Г. Евтушенко, Т.Ю. Свешникова, О.А. Киснер //
Сучасна ортодонтия. – 2008. −№ 03 (09). – С. 2-4.
14. Лихота К.Н. Клинические аспекты миофункциональной аппаратуры в современной ортодонтии / К.Н. Лихота // Український стоматологічний альманах. – 2007. – № 2. – С. 65-66.
15. Лихота К.М. Оцінка оклюзійних співвідношень зубощелепної системи у пацієнтів із сагітальними аномаліями прикусу методом комп’ютерної оклюзіографії / К.М. Лихота // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. – К., 2015. – Вип. 24, кн. 3. – С.43-50.
16. Лихота К.М. Порівняльна оцінка ефективності застосування різних видів ортодонтичної апаратури при лікуванні пацієнтів із сагітальними аномаліями прикусу / К.М. Лихота // Військова медицина України. – 2015. – № 4. – Т. 15. – С. 34-38.
17. Лихота К.Н. Сравнительная характеристика зубочелюстной области пациентов с разными видами сагиттальных аномалий / К.Н. Лихота,
А.В. Петриченко // Вестник стоматологии и челюстно-лицевой хирургии. – Армения, 2013. – № 3-4. – С. 13-17.
18. Лихота К.М. Профілактика і раннє лікування зубощелепних аномалій / К.М. Лихота, О.В. Петриченко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. – К., 2012. – Вип. 21, кн. 3. – С. 610-614.
19. Оспанова Г.Б. Миофункциональная коррекция аномалий прикуса у детей раннего возраста / Г.Б. Оспанова, К.В. Хроменкова // Ортодонтия. – 2007.
– № 3 (39). – С. 71.
20. Павленко А.В. Фоностоматологическая таблица – профилактика лингвофонетических изменений и закономерностей / А.В. Павленко, И.М.
Шупяцкий // Современная стоматология. – 2003. – № 3. – С. 17,18.
21. Славичек Р. Жевательный орган: функции и дисфункции / Р. Славичек. – К.: Гамма Мед., 2008. – 543 с.
22. Смаглюк Л.В. Взаємозв’язок між формою язика та формою зубних дуг / Л.В. Смаглюк, М.В. Трофименко // Досягнення і перспективи розвитку ортопедичної стоматології та ортодонтії в Україні: матер. Міжнар. наук.-практ.
конф. (Полтава, 15-17 березня 2006 р.). – Український стоматологічний альманах. – 2006. – Т. 3, № 1. – С. 58.
23. Смаглюк Л.В. Вплив форми та функцій язика на формування зубних дуг верхньої та нижньої щелеп у дітей 6-9 років / Л.В. Смаглюк, М.В. Трофименко //
Український стоматологічний альманах. – 2006. – Т. 2, № 1. – С. 12-14.
24. Смаглюк Л.В. Деякі аспекти етіології дистального прикусу / Л.В. Смаглюк // Український стоматологічний альманах. – 2005. – № 5. – С. 31-35.
25. Смаглюк Л.В. Динаміка морфо-функціональної перебудови зубощелепної ділянки у дітей 6-9 років в процесі ортодонтичної корекції порушень функцій язика / Л.В. Смаглюк, М.В. Трофименко // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник української медичної стоматологічної академії. – 2007. – Т. 7, вип. 4 (20). – С. 58.
26. Смаглюк Л.В. Нарушения функций челюстно-лицевой области как ведущий этиологический фактор формирования зубочелюстных аномалий в первый период сменного прикуса / Л.В. Смаглюк, М.В. Трофименко //
Ортодонтия. – 2007. – № 3 (39). – С. 79.
27. Смаглюк Л.В. Профілактика порушень функцій язика в перший період змінного прикусу / Л.В. Смаглюк, М.В. Трофименко // Сучасний стан і актуальні проблеми ортопедичної стоматології: матер. Міжнар. наук.-практ. конф. (Івано-Франківськ, 12-13 травня 2005 р.). – Івано-(Івано-Франківськ, 2005. – С. 97,98.
28. Mehnert I. Are tongue functional magnetic resonance imaging findings more reliable than diagnostic? / I. Mehnert, H. Landau // Final program abstract book of 85th congress of European orthodontic society, Finland, 2009.– Finland, 2009. –118р.
29. Mew J.R.C. Facial Changes in Identical Twins Treated by Different Orthodontic Techniques / J.R.C. Mew // The World Journal of Orthodontics. – 2007.
− № 8 – P. 174-188.
30. Park Y.H. Effect of airway and tongue in facial morphology of prepubertal class I and II children / Y.H. Park, Y. Hwang, Y. Kim // Final program abstract book of 85th congress of European orthodontic society, Finland, 2009. − Finland, 2009. – 31р.
31. Pereira S.R. Adenotonsillectomy in facial growing patients: spontaneous dental effects / S.R. Pereira, S.F. Bakor, L.L. Weckx // Braz J Otorhinolaryngol. – 2011. – Vol. 77. – P. 600-604.
32. Pirila-Parkkinen K. Cephalometric evaluation of children with nocturnal breathing disorder / K. Pirila-Parkkinen, H. Löppönen, P. Nieminen, U. Tolonen, P.
Pirttiniemi // Final program abstract book of 85th congress of European orthodontic society, Finland, 2009. – Finland, 2009. –22р.