Гурман Олена Миколаївна к.пед.н., доцент Хмельницький кооперативний торговельно-економічний інститут Степанюк Віра Олександрівна студентка Хмельницький кооперативний торговельно-економічний інститут Нормативний ризик, відповідність та сертифікація є критично важливими завданнями для впровадження систем менеджменту якості (СМЯ). Однак це не єдині результати, які очікуються при впровадженні правильної системи якості.
Системи менеджменту якості дозволяють підприємствам у строго регульованих галузях послідовно застосовувати процеси забезпечення якості для виробництва продукції, що відповідає очікуванням клієнтів та нормативним вимогам. Структури СМЯ, такі як стандарти групи ISO, забезпечують комплексний план управління якістю, орієнтований на клієнта, на основі принципів лідерства, персоналу, процесів, покращень, рішень, заснованих на фактах [1, 2, 3]. Розглянемо зазначені принципи та переваги, які вони можуть забезпечувати більш докладно.
Непослідовні операції – ворог тотального управління якістю. Без стандартизованих операцій підприємство не зможе постійно забезпечувати якість продукції чи підвищувати ефективність. Бізнес-дослідники виявили, що непослідовні бізнес-процеси можуть здійснювати в декілька разів сильніший негативний вплив, ніж постачання неякісного продукту.
Оперативна узгодженість є основним компонентом систем управління якістю. Впровадження СМЯ вимагає від підприємства визначення та опису кращих практик для всіх ділових обов’язків, від контролю якості до аналізу з боку керівництва. Створення стандартних операційних процедур зводить до мінімуму ризики невідповідностей та максимізує ефективність підприємства.
Впровадження СМЯ може допомогти підприємству досягти стабільності у проектній діяльності та спрямовувати зусилля на виробництво якісної продукції, що відповідає очікуванням споживачів. Послідовний підхід до операцій дозволяє заощадити грошові кошти. Стандартизація бізнес-процесів може знизити витрати на процеси на 15 % та зменшити кількість помилок на 30 %. [6]
Постійне вдосконалення є одним із основних принципів стандартів ISO та інших систем менеджменту якості. Відповідно до стандартів ISO постійне покращення має бути постійною метою організації. Коли впровадження СМЯ веде до культурних змін, прийняття принципу поліпшення матиме довгострокові переваги для підприємства, такі як підвищення продуктивності, стратегічне лідерство та залученість персоналу [3, 6].
MANAGEMENT, MARKETING
MODERN METHODS FOR THE DEVELOPMENT OF SCIENCE
Безперервне вдосконалення має бути основним завданням кожного співробітника, щоб прийняти принципи поступового поліпшення та
«революційного» поліпшення. Стандартні операційні процедури повинні підтримувати використання регулярних аудитів та оцінок системи управління якістю для забезпечення прогресу у досягненні стандартів. Навчаючи кожного працівника підприємства використанню циклів «планування-виконання-перевірка-дія», підприємство може створити культуру постійного вирішення проблем та інновацій.
У стандарті ISO 9001 акцентується увага на важливості внутрішньої комунікації, зазначається, що вище керівництво має гарантувати, що в організації встановлені відповідні процеси комунікації та, що комунікація впливає на результативність системи управління якістю [3]. Тобто відповідальність за забезпечення позитивного досвіду співробітників безпосередньо покладається на вище керівництво, але досить важливою є двостороння комунікація в межах підприємства.
Без культурних змін, СМЯ є не більше ніж набором документів і рекомендацій. Комунікації зі співробітниками лежать в основі створення культури, яка орієнтована на якість, коли люди відкрито діляться інформацією та розуміють цінності компанії. Комунікація та освіта життєво важливі для забезпечення зацікавленості працівників у досягненні цілей у сфері якості.
Навчання співробітників принципам роботи з клієнтами та системам якості є постійним завданням підприємства. При цьому, навчання має починатися зі стандартизованого процесу адаптації нових працівників.
Системи управління якістю можуть запропонувати широкий спектр бізнес-переваг, але вони не є універсальним способом вдосконалення діяльності підприємства. Впровадження СМЯ неспроможне позитивно вплинути на підприємство, де відсутня корпоративна культура, орієнтована на якість.
Успішний перехід до культури, орієнтованої на якість, потребує високого рівня зацікавленості керівництва та прихильності до змін.
Ефективна система управління якістю повинна забезпечувати стандартизацію, коли стандартизовані процеси підвищують цінність, та сприяти гнучкості, коли це необхідно для досягнення цілей у сфері якості або постійного покращення [4, 5]. Одна з областей, в якій СМЯ має сприяти гнучкості, – це прийняття рішень на основі фактів, що ґрунтуються на спостереженні за системами та даними в реальному часі.
На практиці концепція прийняття рішень на основі фактів включає використання даних, зібраних за допомогою методів моніторингу та вимірювання. Ці дані порівнюються з бажаними результатами та цілями якості підприємства. Використання даних та показників у реальному часі може забезпечити об’єктивне розуміння того, чи успішний процес чи потребує виправлення. Прийняття рішення, що базується на даних, стає можливим завдяки програмному забезпеченню, яке в режимі реального часу забезпечує нагляд за системами навчання, управління документами, відповідності вимогам та коригуючим та попереджувальним діям.
MANAGEMENT, MARKETING
MODERN METHODS FOR THE DEVELOPMENT OF SCIENCE
136
Прийняття рішень з урахуванням фактів може принести користь підприємству, усуваючи суб’єктивність керівництва. СМЯ, що забезпечує прозорість, може дозволити підприємству знизити ризики недотримання вимог чи проблем з якістю продукції в режимі реального часу.
Дослідження показали, що багато організацій одержують пряму фінансову віддачу від запровадження системи менеджменту якості. Можна виділити такі внутрішні, зовнішні та сигнальні вигоди, що в сукупності сприяють підвищенню фінансових показників:
− внутрішні переваги, такі як підвищення ефективності та продуктивності, зниження витрат;
− зовнішні вигоди, такі як збільшення продажів або доступ до нових ринків, впливають на дохід;
− сигнальні переваги, що включають доступ на новий ринок або збільшення частки ринку.
Таким чином, система управління якістю може підвищити ефективність, запобігаючи проблемам протягом усього життєвого циклу продукту, надаючи інструменти для виявлення проблем до того, як вони призведуть до браку або невідповідностей. Грамотно розроблена, правильно впроваджена і сертифікована система управління якістю несе низку стратегічних і тактичних переваг для підприємства.
Список літератури:
1. Binney G. Making Quality Work: Lesson from Europa's Leading Companies.
London, 1992.
2. Juran J.M. Made in USA: A Renaissance in Quality. Harvard Business Review.
1993. Vol. 71. N1
3. ISO 9001:2016. “Quality management system – Requirements. URL:
http://www.iso.org.
4. Бєлко І. А. Управління якістю продукції в системі стратегічного управління підприємством. Вісник Одеського національного університету.
Серія: Економіка. 2016. Т. 21, Вип. 2. С. 69-73
5. Маховка В.М., Вишовський В. М. Формування системи управління якістю продукції підприємства в сучасних умовах господарювання. Економічний форум. 2016. № 2. С. 189-193.
6. Степаненко Т. О. Методичні засади проектування та управління якістю бізнес-процесів. Вісник Одеського національного університет. Серія: Економіка.
2015. Т. 20, Вип. 3. С. 146-150.
MANAGEMENT, MARKETING
MODERN METHODS FOR THE DEVELOPMENT OF SCIENCE