ECONOMY
MODERN METHODS FOR THE DEVELOPMENT OF SCIENCE
ОСОБЛИВОСТІ РЕФОРМУВАННЯ ПОДАТКУ НА
ECONOMY
MODERN METHODS FOR THE DEVELOPMENT OF SCIENCE
74
Таблиця 1. – Історичні етапи еволюції податку на прибуток в Україні [1]
Роки Законодавчі
документи Визначення об’єкта оподаткування в законодавчих документах Перший
етап: до 1991 р.
Закон СРСР “Про податок з прибутку підприємств та організацій”
Об’єкт оподаткування – балансовий прибуток підприємства, який розраховувався як сума прибутку від реалізації продукції, інших матеріальних цінностей і доходів від позареалізаційних операцій, зменшених на суму затрат з цих операцій. Ставки податку на прибуток були диференційовані та залежали від сфери діяльності, базова ж ставка становила 35%
Другий етап: 1992–
1997 рр.
Закон України “Про оподаткування доходів підприємств і організацій”
Об’єкт оподаткування – валовий доход підприємств, зменшений на суму матеріальних витрат і обов’язкових платежів, а базова ставка становила 18% доходу
Закон України “Про оподаткування
прибутку підприємств”
Об’єкт оподаткування – балансовий прибуток, що визначався за правилами бухгалтерського обліку. Базова ставка податку складала 30%
Третій етап:
1997–2004 рр
Закон України “Про оподаткування
прибутку підприємств”
(редакція 1997 р.)
Принципово новий підхід до визначення об’єкта оподаткування – шляхом зменшення суми валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку, а також на суму амортизаційних відрахувань
Четвертий етап: 2004–
2010 рр.
Зменшення базової ставки податку на прибуток з 30% до 25%
П’ятий етап:
грудень 2010 – грудень 2015 рр.
Ухвалення
Податкового кодексу України (ПКУ)
Прийняття ПКУ привнесло нововведення у методологію оподаткування прибутку підприємств: поетапне зниження ставки податку на прибуток підприємств з 25% до 16%;
розширення кола суб’єктів, яким надаються
“податкові канікули” щодо сплати податку;
наближення податкового та бухгалтерського обліку щодо визнання доходів і витрат при обліку основних засобів та їх амортизації; зняття обмежень щодо деяких витрат подвійного призначення
Шостий етап: з січня 2015 р.
Запровадження Міжнародних стандартів
фінансовоїзвітності та гармонізація з ними вітчизняних
регуляторних актів
Запровадження нового принципу визначення податку на прибуток, який обчислюється виходячи із бухгалтерського фінансового результату (відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності), відкоригованого на податкові різниці
Ретроспективний аналіз розвитку податку на прибуток в Україні свідчить про триваючі пошуки раціонального сполучення основних елементів цього податку, причому цю проблему не можна вважати вирішеною й сьогодні.
Так після впровадження Податкового кодексу основними напрямами реформування системи оподаткування стали [3]:
ECONOMY
MODERN METHODS FOR THE DEVELOPMENT OF SCIENCE
1. Реформування податку на прибуток відбулося в напрямі розширення податкових пільг суб’єктам господарювання на безповоротній основі, що викривлює конкурентне середовище на ринку, а також значно ускладнює адміністрування податку на прибуток.
2. Питання вибору ставки та бази оподаткування корпоративним податком тісно пов’язані та взаємозалежні з вибором ставки та бази оподаткування у фізичних осіб. У Кодексі прийнято за основу зазначений підхід, ставка податку на прибуток є максимально наближеною до ставки оподаткування фізичних осіб і становитиме 16 % (у фізичних осіб загальна ставка 15 % та для надприбутків 17
%).
3. Ключовим питанням залишається порядок оподаткування дивідендів.
Проблема стосовно звільнення чи оподаткування дивідендів вирішується урядами залежно від типу економіки (відкрита/закрита) та частки іноземного капіталу в інвестиціях. Податок з корпоративних доходів імпортерів капіталу стає інструментом розподілу податкових надходжень з іншими країнами. В Кодексі розширено пільговий режим оподаткування дивідендів.
Дійсно, звільнення від оподаткування дивідендів, що сплачуються нерезидентам на частку їх власності у статутному капіталі підприємств, може призвести до прихованого вивозу капіталу з країни та вимивання інвестицій, що є вкрай небезпечним явищем для бідних країн, що розвиваються, оскільки вони залежать від іноземних інвестицій.
4. Суттєвим досягненням Кодексу є реалізація ідеї щодо наближення бухгалтерського та податкового обліку.
5. Запровадження пооб’єктної амортизації слід також віднести до досягнень податкової реформи, адже це значно спрощує адміністрування податку [3].
6. Окремим питанням є проблема оподаткування приросту капіталу, операцій з цінними паперами та похідними фінансовими інструментами. В цій частині Кодексу порівняно з попередньою редакцією норми прописані більш прозоро, скасовано підходи щодо застосування «пулковського» методу визначення оподатковуваного прибутку в напрямі наближення до бухгалтерського обліку, що є прогресивним кроком в оподаткуванні. Однак вузьким місцем залишається перехід цінних паперів з одного портфеля в інший, з кредитного до інвестиційного, тому такі «перехідні» положення щодо оподаткування необхідно чіткіше виписувати в законодавстві, чого в Кодексі не зроблено.
Крім зазначеного в Кодексі не виписано особливості в оподаткуванні цінних паперів, які обертаються на організованому ринку цінних паперів та на неорганізованому ринку цінних паперів, частка якого превалює на фінансовому ринку України. Ці особливості пов’язані з порядком визначення звичайних цін в оподаткуванні та підготовкою податкових застережень до оподаткування прибутків, отриманих на неорганізованому ринку. Вимагає врегулювання також питання оподаткування доходів, отриманих від здійснення операцій хеджування.
7. Принциповим питанням в оподаткуванні є підходи до оподаткування безоплатно отриманих активів. Цільове фінансування та міжнародна допомога в бухгалтерському обліку вважаються доходами платників податків. У
ECONOMY
MODERN METHODS FOR THE DEVELOPMENT OF SCIENCE
76
податковому законодавстві, враховуючи регуляторну функцію податків, існують інші підходи. Зокрема, для забезпечення залучення коштів міжнародної допомоги такі кошти звільняються від оподаткування. Інші кошти цільового фінансування також можуть передбачати певне регулювання. Виходячи з постулату, що в ринкових умовах усі платники податків рівні перед законом, в тому числі перед податковим законодавством, кошти, отримані безоплатно платником податку, слід оподатковувати, інакше виникатиме податкова дискримінація платників податків та зниження мотивації щодо своєчасного й повного обсягу формування державного ресурсу [3].
Проте в Кодексі ці питання вирішено більш радикально, без належних для цього підстав та обґрунтувань. Зокрема, безоплатно отримані основні засоби оподатковуються практично в момент їх продажу. В період їх корисного використання нараховується у витратах амортизація таких засобів, яка одночасно збільшує і доходи, і витрати платника податку. За таким самим принципом оподатковуються кошти цільового фінансування з бюджету на придбання основних засобів.
У зв’язку з цим потрібно концептуально визначитись, на створення яких основних засобів надаються податкові преференції платникам податків – на будьякі, включаючи зношені чи морально застарілі, будьяким платникам податків, чи лише тим, що створюють валовий національний продукт у пріоритетних галузях економіки тощо. Чи взагалі в оподаткуванні потрібно надавати такі податкові преференції платникам податків, які врешті решт викривлюють конкуренцію на ринку? Виходячи з положень Кодексу державницька амортизаційна політика із зазначених питань в окремих випадках не дотримується.
Висновок: Аналіз етапів історичного становлення податку на прибуток (табл. 1) показує, що еволюція оподаткування податком на прибуток в Україні здійснювалась безсистемно та ґрунтувалась на поступовому зниженні ставки податку на прибуток. Разом із тим, дослідження закордонного досвіду генезису системи оподаткування податком на прибуток підтверджує інше спрямування податкової політики, яка полягала у розробленні системи пільгового оподаткування податком на прибуток, спрямованого на розширенняможливостей інноваційно-технологічного розвитку підприємств, зниження ставок податку на прибуток [1]. В умовах впровадження європейського досвіду в Україні система оподаткування податком на прибуток повинна оперативно адаптуватися до економічних змін, виступати інструментом стимулювання діяльності суб’єктів господарювання.
Список літератури:
1. Баширова Г. Податок на прибуток: генезис трактування поняття та об’єкт бух- галтерського обліку [Електронний ресурс] / Г. Баширова // Науковий вісник Національної академії статистики, обліку та аудиту. - 2020. - № 3. - С. 38-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvhastat_2020_3_6
ECONOMY
MODERN METHODS FOR THE DEVELOPMENT OF SCIENCE
2. Блажко Г. В. Детермінанти впливу на податок на прибуток та їх оцінка [Електронний ресурс] / Г. В. Блажко // Міжнародний науковий журнал
"Інтернаука" . - 2017. - № 3(1). - С. 22-25. - Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/mnj_2017_3(1)__6
3. Кисельова О. Податок на прибуток в координатах Податкового кодексу:
плюси та мінуси [Електронний ресурс] / О. Кисельова // Бухгалтерський облік і аудит. - 2011. - № 3. - С. 40-51. - Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/boau_2011_3_9
4. Податковий кодекс України [Електронний ресурс] — Режим доступу:
http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17;
5. Харченко Н. В. Податок на прибуток: його розвиток та сучасний стан [Електронний ресурс] / Н. В. Харченко, Ю. І. Гаркуша // Економічний вісник Запорізької державної інженерної академії. - 2016. - Вип. 5(2). - С. 124-127. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evzdia_2016_5(2)__27
ECONOMY
MODERN METHODS FOR THE DEVELOPMENT OF SCIENCE
78